|
Пальпація #Анатомія поверхні
Пальпація (від лат. palpatio «обмацування») — метод медичного обстеження. Як спосіб вивчення властивостей пульсу, пальпація згадується ще в працях Гіппократа. Як метод дослідження внутрішніх органів пальпація набула поширення в Європі лише у другій половині XIX століття, після робіт Р. Лаеннека, Й. Шкоди, В. П. Образцова та інших.
Пальпація заснована на дотикальному відчутті руки, що виникає при русі і тиску пальців та долоні. За допомогою пальпації визначають властивості тканин та органів: їхній стан, величину, форму, консистенцію, рухливість, топографічні співвідношення, а також болючість досліджуваного органа.
Розрізняють поверхневу і глибоку пальпацію. Поверхневу пальпацію проводять однією або обома долонями, покладеними плазом на досліджувану область шкіри, суглобів, серця тощо. Судини (їх наповнення, стан стінки) обмацують кінчиками пальців в місці їх проходження. Глибоку пальпацію здійснюють спеціальними прийомами, різними при дослідженні шлунка, кишечника (ковзна пальпація, по Образцову), печінки, селезінки і нирок, прямої кишки, вагіни (при гінекологічному огляді) та інших внутрішніх органів.
Iliacus - клубова кістка
Кудиховий м'яз (лат. musculus iliacus) — м'яз внутрішньої групи м'язів тазу.
Заповнює всю клубову ямку починаючи від її стінок крила клубової кістки. За формою м'яз наближається до трикутника, вершиною зверненого донизу. Пучки, що становлять м'яз, віялоподібно сходяться до прикордонної лінії тазу і зливаються з пучками великого поперекового м'яза (лат. m. psoas major) утворюючи здухвинно-поперековий м'яз (лат. m. iliopsoas).
М'яз за своєю суттю є однією з головок лат. m. iliopsoas. Її функція аналогічна функції клубового-поперекового м'яза.Iliacus,psoas major - великий поперековий нерв
Великий поперековий м'яз (лат. Musculus psoas major) — м'яз внутрішньої групи м'язів тазу.
Довга веретеноподібна. Починається 5 зубцями від бічної поверхні тіл XII грудного, чотирьох верхніх поперекових хребців, а також відповідних міжхребцевих дисків.
Глибокі м'язові пучки починаються від поперечних відростків всіх поперекових хребців.
Кілька звужуючись, м'яз прямує донизу і трохи назовні і, з'єднуючись з пучками здухвинного м'яза (лат. m. iliacus) утворює загальний здухвинно-поперековий м'яз (лат. m. iliopsoas).
Iliacus,psoas major - великий поперековий нерв
Piriformis - Грушоподібний м'яз
Грушоподібний м'яз (лат. m. piriformis) — внутрішній м'яз таза, має вигляд плоского рівнобедреного трикутника. Грушоподібний м'яз починається від передньої поверхні крижової кістки біля крижових отворів і прикріплюється до великого вертлюга.
Початок: М'язові пучки направлені назовні виходить з порожнини малого таза через великий сідничний отвір і переходять у вузькі, і короткі сухожилля, прикріплюються до вершини великого вертлюга. У місці прикріплення м'яза є сумка грушоподібного м'яза.
Іннервація: Сідничний нерв або прямі гілки від крижового сплетення L5-S2.
Функція: Супінує і відводить стегно.
Quadratus femoris - квадратний м'яз стегна
Квадратний м'яз стегна (musculus quadratus femoris) має вигляд чотирикутної пластинки, розташований між нижнім близнюковим м'язом вгорі і верхнім краєм короткого привідного м'яза знизу. М'язові пучки розташовані горизонтально. Квадріцепс відноситься до попередньої групи м'язів стегна.
Початок: від зовнішнього краю сідничного горба сідничої кістки.
Прикріплення: до верхньої частини міжвертлюгового гребеня стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні.
Кровопостачання: нижня сіднична артерія, присередня огинальна артерія стегна і затульна артерія.
Іннервація: сідничий нерв (L4-S1).
Tensor fasciae latae (TFL) - Напружувач широкої фасції стегна
Напружувач широкої фасції стегна (лат. Musculus tensor fasciae latae) - м'яз зовнішньої групи м'язів тазу.
Плоский, злегка подовжений м'яз, який залягає на передньолатеральній поверхні тазу. Своїм дистальним кінцем вона вплітається у широку фасцію стегна. М'яз починається на зовнішній губі клубового гребеня, ближче до верхньої передньої клубової ости клубової кістки. М'язові пучки прямують вертикально вниз, переходячи в клубово-гомілковий тракт широкої фасції стегна.
Це м'яз, який прикріплюється у верхній частині клубово-гомілкової (IT) смуги та є життєво важливою м'язою, яка допомагає стабілізувати стьоб та коліно.
Напружувач широкої фасції стегна (лат. Musculus tensor fasciae latae) - м'яз зовнішньої групи м'язів тазу.
Функція: Натягує широку фасцію стегна і клубової тракт. Через нього діє на колінний суглоб і згинає стегно. Завдяки зв'язку з напружувачем широкою фасцією стегна великі і середні сідничні м'язи сприяють руху в колінному суглобі. Цей м'яз є не тільки згиначем стегна, але і його пронатором. Крім того, вона відводить стегно. При закріпленому стегні вона бере участь у обертанні тазу. Напружувач широкої фасції стегна напружує всі м'язи стегна і частково м'язів таза, малого та середнього сідничного м'язів, сприяє його випрямленню в тазостегновому суглобі.
Sartorius
Long head of the biceps femoris
Levator Scapulae
Upper Trapezius + Middle Trapezius + Lower Trapezius
Rhomboid Minor + Rhomboid major
Rhomboid Minor + Rhomboid major
Levator scaoulae
Levator scaoulae
Subalavlus
Pectoralis Major + Pectoralis Minor
Serratus Anterior
Deltoid
Supraspinatus + Infraspinatus + Teres Minor + Teres Major / Supraspinatus + Subscapularis
Anconeus
Semispinalis
Supinator
Flexor Carpi Radialis + Flexor Carpi Ulnaris
Pronator Quadratus
Tibialls Anterior
Extensor Hallucis Longus
Extensor Digitorum Longus - Довгий м'яз розгинач пальців
Довгий м'яз розгинач пальців (лат. musculus extensor digitorium longus) — поперечносмугастий стрічкоподібний м'яз гомілки.
Початок: головка малогомілкової кістки, верхні дві третини її тіла (діафіза) і зовнішній виросток великогомілкової кістки.
Сухожилля м'яза проходить під верхнім і нижнім утримувачами м'язів-розгиначів стопи на її тильну поверхню, далі розділяється на чотири сухожилля, кожне з яких розділено на три пучки, що закінчуються на тильній поверхні II—V пальців. Центральний пучок кріпиться до середньої фаланги пальця (phalanx media), а бічні — за дистальну фалангу (phalanx distalis).
Функція: розгинає ІІ-V пальці, а також вивертає стопу.
Fibularis Longus - Довгий малогомілковий м'яз
Довгий малогомілковий м'яз (лат. Musculus peroneus longus) — м'яз гомілки латеральної групи.
М'яз розташовується по латеральній поверхні гомілки. У верхній половині вона лежить безпосередньо на малогомілкової кістки, а в нижній покриває короткий малогомілковий м'яз (лат. m. peroneus brevis).
М'яз починається двома головками: передньої - від головки малогомілкової кістки, латерального виростка великогомілкової кістки і задньої - від верхніх відділів латеральної поверхні малогомілкової кістки. Прямуючи вниз, м'яз переходить у довге сухожилля, яке огинає ззаду латеральну кісточку, проходить під верхнім тримачем сухожиль малогомілкових м'язів (лат. retinaculum musculorum peroneorum superius) і під нижнім тримачем сухожиль малогомілкових м'язів (лат. retinaculum mus п'яткової кістки під малогомілковий блок, переходячи на підошву. Тут вона лягає в борозну сухожилля малогомілкових м'язів і, перетинаючи стопу навскіс, прикріплюється до бугристості I і основи II плюсневих кісток.
Gastrocnemius - Ли́тка, литко́вий м'яз
Литковий м'яз утворений двома потужними м'ясистими голівками — медіальною і латеральною.
Більш потужна медіальна голівка (caput mediale) починається від підколінної поверхні над медіальним виростком стегнової кістки, а латеральна голівка (caput laterale) — симетрично до неї, але трохи нижче, над латеральним виростком стегнової кістки.
Під кожним з сухожилків зазначених голівок на їхніх скульцях розташовуються, відповідно, медіальна підсухожильна сумка литкового м'яза (bursa subtendinea m. gastrocnemii medialis) і латеральна підсухожильна сумка литкового м'яза (bursa subtendinea m. gastrocnemii lateralis).
Своїми початковими відділами головки обмежують знизу підколінну ямку. Прямуючи донизу, обидві голівки з'єднуються разом приблизно на середині гомілки, а потім переходять у спільний сухожилок, який зливається з сухожиллям камбалоподібного м'яза та переходить у масивне п'яткове (ахіллове) сухожилля (tendo calcaneus (Achillis)), що прикріплюється до задньої поверхні бугра п'яткової кістки. До функціональної діяльності м'яза належать насамперед рух стопи у сагітальній площині та стабілізація тіла під час руху (ходьби чи бігу).
Антагоністом є передній великогомілковий м'яз. Кожна з голів литкового м'яза іннервується гілками великогомілкового нерва з коренем у S1 і S2. Площу шкірного покриву м'яза іннервують нерви з корінців L4, L5 і S2.
Gastrocnemius + Soleus - Ли́тка, литко́вий м'яз
Ли́тка, литко́вий м'яз (лат. musculus gastrocnemius) — двоголовий м'яз на задній поверхні гомілки людини.
Розміщений над камбалоподібним м'язом (m. soleus), разом з яким кріпиться до п'яти через товсте ахіллове сухожилля.
Popliteus
Підколінний м'яз (лат. Musculus popliteus) - м'яз гомілки задньої групи.
Є плоским, коротким м'язовим тяжом, який лежить безпосередньо на задній поверхні капсули колінного суглоба.
Починається від латерального виростка стегнової кістки та дугоподібної підколінної зв'язки.
Прямуючи вниз і злегка розширюючись, м'яз прикріплюється на задній поверхні великогомілкової кістки вище лат. linea m. solei.
Via FB & wiki & rehabprime
Created/Updated: 12.07.2024