- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M. |
Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
4.6. Інтернет як технологічна основа глобалізації
Глобальне суспільство характеризується наявністю інформаційного підґрунтя функціонування економічної, політичної, соціальної і духовної сфер.
У цьому плані подією дійсно планетарного масштабу стала поява Інтернету (INTERNET) і Всесвітньої павутини (World Wide Web, або скорочено WWW).
Подекуди ці поняття ототожнюють, але насправді йдеться про різні речі.
Початок наукових розробок, які згодом привели до створення Інтернету, датують 60-ми роками минулого століття. Саме в цей час в управлінні перспективних досліджень і розробок (ARPA) міністерства оборони США було розпочато створення комп'ютерної мережі дослідницьких центрів кількох університетів і компаній, які займалися військовими розробками.
Архітектори створеної 1969 р. комп'ютерної мережі ARPANET водночас виконували два завдання: по-перше, намагалися поліпшити оперативний обмін інформацією між вченими згаданих вже дослідницьких центрів, по-друге, працювали над проблемою збереження інформації в разі нанесення ядерного удару з боку вірогідного противника (тобто Радянського Союзу).
Протягом кількох років ця мережа, яка згодом стала основою для створення Інтернету, розвивалася як складна конфігурація з обмеженим доступом. Це було пов'язано не тільки із спеціальним режимом зберігання стратегічно важливої інформації військово-промислового комплексу, але і складністю суто технологічних питань, доступних лише "просунутим" в комп'ютерних справах фахівцям — програмістам.
Зрозуміло, що вчених це не дуже влаштовувало, оскільки складність користування великим об'ємом корисної інформації перешкоджала науковим дослідженням.
Цікаво, що ідея Всесвітньої павутини набула практичного втілення завдяки розробкам європейських вчених. Вже згодом інтернет-технологію з успіхом реалізували США, які й донині є світовим лідером в інформаційно-комунікаційній сфері.
А починалося створення Всесвітньої павутини з ідеї створення гіпертекстового мережевого середовища, яку наприкінці 80-х років висунув один зі співробітників Європейського центру ядерних досліджень (CERN) Тім Бернерс-Лі (Женева).
Під час розробки цієї технології і народилася система WWW, коли на комп'ютерах CERN був встановлений перший веб-сервер.
Треба віддати належне оперативності американців: вже через кілька місяців по тому з'являється перший веб-сайт за межами Європи — в США. А невдовзі вже вони стають законодавцями моди в цій галузі.
Темпи зростання Павутини вражають. Ще в березні l993 р. її трафік становив лише 0,l % трафіка магістралі Інтернету, але вже через півроку він зріс у 10 разів, тобто до l %! Такими ж бурхливими темпами йшло збільшення числа веб-серверів, а також кількості користувачів Інтернету.
Наприкінці XX ст. Всесвітня павутина дає настільки потужний поштовх інтернетизації світу, що стає предметом обговорення на Брюссельському саміті країн Великої сімки (l995).
l99l р. Інтернет охоплював 5 тис. мереж із 40 країн світу і об'єднував 700 тис. комп'ютерів, якими користувалися 4 млн осіб.
На думку дослідника цієї проблематики Г. Вайнштейна [lO], до кількісних даних розвитку Інтернету треба ставитися досить обережно. І справа не тільки в складності підрахунків масштабів інтернетизації. Темпи розвитку цієї мережі є настільки бурхливими, що цифри охоплення користувачів Інтернету кардинально змінюються мало не щомісяця.
Скажімо, телефону знадобилося 38 років, щоб він став доступним засобом комунікації для 30 % американців. Телевізор здолав цей рубіж за l7 років, а комп'ютер — за l3. Натомість Інтернет охопив 30 % населення США лише за 7 років переможної ходи від екзотичної новації до повсякденної необхідності.
За оцінками експертів, до кінця 2005 р. кількість користувачів Інтернету може становити до l млрд людей.
Буде змінюватися і структура користувачів цієї мережі. У 2000 р. на долю США припадало 34 % усіх користувачів Інтер-нету, на долю Західної Європи — 29 %, країн Азійсько-Тихоокеанського регіону (без Японії) — l6 %, на долю Японії — lO % і на долю решти країн — ll %.
Очікується, що вже 2005 р. найбільше користувачів мережі буде в країнах АТР і в Європі [lO, с. l7-l8].
Хоча певний час США, можливо, залишаться найбільш інтернетизованою країною світу.
Водночас варто зауважити, що 95,6 % всіх підключень до Інтернету і 97 % всіх існуючих в мережі сайтів (за станом на жовтень 2000 р.) припадало на найбільш розвинені країни з ОЕСР і, відповідно, лише 4,4 % і 3 % — на весь інший світ.
Темпи зростання інтернетизації світу зумовлені насамперед зниженням собівартості комп'ютерів (які вже, по суті, зрівнялися із вартістю кольорових телевізорів), а також завдяки зниженню вартості послуг провайдерів (які здійснюють зв'язок користувачів із Всесвітньою павутиною).
За іронією долі, завдяки розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій нині для користування Інтернетом зовсім не обов'язково мати вже й комп'ютер.
По-перше, можна отримувати інформацію через мобільний телефонний зв'язок, по-друге, через систему кабельного телебачення з використанням не дуже дорогих телевізійних приставок. Все це ще більше сприяє збільшенню активної аудиторії Інтернету.
За прогнозними оцінками, всього у світі наприкінці 2004 р. буде більше 1 млрд власників мобільних телефонів [119], а вже найближчим часом мобільні телефони можуть стати поширенішим засобом доступу до Інтернету, ніж комп'ютери [92].
Але це навряд чи дає підстави говорити про кризу розвитку Інтернету (маючи на увазі значне зниження темпів появи нових веб-сайтів усіх категорій, починаючи з 2001 р.).
На думку аналітиків, система Інтернету буде переживати певні технологічні зміни. Прогнозують, що Інтернет майбутнього найімовірніше, матиме набагато (революційно) більшу пропускну здатність комунікаційних систем, а на зміну статичним веб-сторінкам прийде тримірний інтерфейс [10, с. 20].
Вже йшлося, що навіть інтернет-статистику важко дослідити. Що вже тут говорити про інтернет-прогнози. Давайте візьмемо їх до уваги, розуміючи, що бурхливі темпи розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій будуть і надалі залишатимуть нам більше запитань, ніж ствердних відповідей...
Стосовно цифрового розриву між розвиненими країнами і тими країнами, що розвиваються, то однією з причин цього явища є домінування англійської мови в мережі Всесвітньої павутини. Зрозуміло, що за умов наявності майже 80 % усіх веб-сайтів і 96 % комерційних сайтів, оформлених англійською мовою, Інтернет ефективно забезпечує гегемонію Заходу. А реальними наслідками розвитку Інтернету є, за свідченням вже згадуваного Г. Вайнштейна, не стільки створення глобального світу, скільки фіксування елітарного характеру нинішньої глобалізації. У цьому випадку йдеться про те, що Інтернет не тільки стає технологічною основою нового інформаційного суспільства, а й перетворюється на певний бар'єр, створює перепони для вступу до нього країн, що розвиваються.
Created/Updated: 25.05.2018