Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.1.3.3. Принцип взаємності або еквівалентності

Угода СОТ є різновидом зв’язаного контракту, згідно якого члени багатосторонньої торговельної системи добровільно застосовують “договірну рівновагу”, тобто еквівалентність прав і обов’язків, яка розглядається не тільки як елемент недискримінації, а й метод досягнення взаємних інтересів. На практиці принцип взаємності і еквівалентності знаходить своє відображення в Розкладах поступок окремих країн, які розповсюджуються на всі країни-члени СОТ, згідно вимог режиму найбільшого сприяння. Інакше кажучи, кожна країна, здійснюючи заходи з лібералізації торгівлі надає іншим країнам режим найбільшого сприяння, який, з іншого боку, вона отримує автоматично, “негайно і безумовно” від інших країн-членів СОТ. Крім того, принцип взаємності або еквівалентності покладено в основу організації і проведення двосторонніх та багатосторонніх торговельно-економічних переговорів. Можна сказати, що побудова міжнародних торговельно-економічних відносин на основі принципу взаємності (еквівалентності) підсилює потенціал недискримінаційності в міжнародній торгівлі.

2.1.3.4. Принцип доступу до ринку

Доступ до зарубіжних ринків є необхідною умовою збільшення обсягів експорту, диверсифікації товарної і регіональної структур, динамізації міжнародного торговельного обміну в цілому. Тому принцип доступу до ринку вважається фундаментальним в забезпеченні успішного функціонування міжнародної торговельно-економічної системи. Слід зазначити, що сам принцип доступу до ринку має комплексний характер і об’єднує декілько підпорядкованих концепцій, таких як баланс прав та обов’язків, мінімізація або ліквідація переваг, що утворилися за рахунок використання країною винятків з принципу недискримінації або більш ліберальних умов вступу до організації, а також концепцію прозорості.

Прогресивне зниження ставок тарифів в результаті прийнятих зобов’язань торговельних партнерів є одним з основних шляхів досягнення вільного доступу до ринку. Для кожної країни ці зобов’язання відображені в індивідуальних Розкладах поступок. Такий підхід сприяє підвищенню рівня стабільності системи міжнародної торгівлі і забезпечує передбачуваність, прогнозованість можливостей та умов доступу до ринку зацікавлених сторін (фірм).

У випадках необхідності використання внутрішніх методів обмеження імпорту, тариф є більш пріоритетним інструментом на відміну від кількісних обмежень, імпортного ліцензування та інших заходів нетарифного регулювання. Система документів ГАТТ випрацьовала досить чіткі директиви та обмеження при застосування тарифів. По-перше, в разі виникнення необхідності захисту внутрішнього ринку в першу чергу повинно застосовуватися мито, а не нетарифні заходи. По-друге, досягнута з країною домовленість щодо зниження ставок мита повинна бути “зв’язана” зобов’язанням проти майбутніх їх підвищень, навіть якщо це стосується чутливих для країни товарів. По-третє, країни-учасниці, що мають зв’язані тарифи, мають графіки зобов’язань щодо зниження ставок мита. По-четверте, в ГАТТ перевага віддається адвалорним, а не специфічним ставкам мита.

Не дивлячись на те, що СОТ віддає явну перевагу зв’язаному миту, значна кількість членів організації не зв’язали всі свої митні позиції. Однак при цьому не можна не зазначити, що рівень ставки мита, що реально застосовується, дуже часто значно менше ніж зв’язаний рівень.

Таким чином, мито є як інструментом забезпечення доступу до ринку, так і засобом захисту внутрішнього ринку. Позиція СОТ відносно рівня ставок мита є чіткою: їх зниження полегшує доступ на ринки і сприяє активізації міжнародної торгівлі.

Не можна не зазначити, що одним з найважливіших елементів в розширенні доступу до ринку є забезпечення прозорості, тобто наявності відповідної інформації, яка необхідна учасникам міжнародної торгівлі для прийняття рішення щодо виходу на ринок, розширення присутності або скорочення операцій. Для забезпечення прозорості національних умов доступу до ринку Стаття Х “Публікація та застосування правил торгівлі” передбачає, що всі “закони, положення, судові рішення та адміністративні розпорядження загального характеру, які вводяться будь-якою стороною стосовно класифікації або оцінки товарів для митних цілей, чи стосовно ставок мита, податків або інших платежів, чи стосовно вимог, обмежень або заборон на імпорт чи експорт, або на переказ платежів за них чи які впливають на їх продаж, розподіл, транспортування, страхування, складську інспекцію, виставлення на показ, переробку, змішування чи інше використання, повинні без затримок публікуватися таким чином, щоб надати можливість урядам та комерсантам ознайомитися з ними”. [1. с.449]

Додатково вимагається, щоб всі країни-члени інформували СОТ і Комітет з огляду торговельної політики про будь-які зміни в механізмі регулювання зовнішньої торгівлі. Ця вимога має особливе значення по відношенню до так званих “технічних бар’єрів” – стандартів, правил, вимог тощо.