Главная Менеджмент Міжнародний менеджмент - Панченко Є. Г.

Міжнародний менеджмент - Панченко Є. Г.

ТЕМА 6: ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ:

6.1. Особливості прийняття рішень в міжнародному менеджменті

Ключова проблема прийняття рішень в міжнародних корпораціях - співвідношення між централізацією і децентралізацією. При централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. При децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.

Сфери міжнародного менеджменту, в яких приймаються переважно централізовані рішення

• Маркетингова міжнародна політика

• Фінансові справи

• Використання персоналу експатріантів

• Рішення щодо виробничих потужностей

Мал. 6.1. Взаємозв'язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Таблиця 6.1.

Фактори, що впливають на рівень централізації чи децентралізації рішень у міжнародних операціях

№№	Фактори	Централізація	Де централі­зація
1.	Обсяг операції	Великий	Малий
2.	Обсяг капіталовкладень	Великий	Малий
3.	Відносне значення для MNC	Важливе	Неважливе
4.	Конкурентне середовище	Сильне	Стабільне
5.	Взаємозв'язок між обсягами і затратами	Сильний	Слабкий
6.	Рівень технологій	Високий	Звичайний
7.	Надання значення товарному знаку, патентним правам і ін.	Велике	Мале
8.	Рівень продуктової диверсифікації	Низький	Високий
9.	Однорідність продуктових ліній	Однорідні	Різнорідні
10.	Географічна відстань між домашнім офісом і зарубіжним відділенням	Мала	Велика
11.	Рівень залежності між окремими частинами	Висока	Низька
12.	Рівень компетенції менеджерів в країні - господаря	Менш високий	Більш високий
13.	Досвід у міжнародному бізнесі	Значний	Малий

Джерело: Адаптовано Hodgetts R., Lufthans F. International Management. -N-Y.,McGwaw-Hill

Порівняльні приклади прийняття рішень в різних країнах

а) США - Переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньо-економічних операцій.

Фактор:

• Необхідність контролю за розвитком світових стратегій.

б) Японія - Прийняття рішень шляхом консенсусу із попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень

Фактори:

• Вищий менеджмент має велику владу, яка піддається перевірці з боку нижніх менеджерів

• Нижні менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.

в) Великобританія - більшість організацій є дуже децентралізовані. Фактори:

• Менеджери вищого рівня (uper - level) не розуміються в технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень вниз

• Найвищі менеджери (top - level) також залежать від середніх менеджерів в керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення

г) Франція - використовуються різні підходи. Однак останнім часом

тенденція до централізації

Фактор:

• Вищі менеджери, що є випускниками престижних навчальних закладів не мають належної довіри до середніх менеджерів.

д) Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія. Фактори:

• Специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками і їх менеджерами

• Менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу ніж керівництву підлеглими

• Менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію

е) Скандинавські країни - децентралізація і участь

Фактори:

• Правова система подібна німецькій (Codetermination)

• Головна увага менеджерів - якість трудового життя.

• Важливість індивідуальності в організації

6.2. Політичні ризики в прийнятті управлінських рішень

Стосовно міжнародного менеджменту політичний ризик являє собою ймовірність того, що ділові іноземні інвестиції стануть предметом тиску і ущільнення з боку урядової політики країни - господаря.

Управління політичними ризиками грунтується на врахуванні дії трьох груп факторів.

а) Категорії політичного ризику:

• Трансферні ризики

• Операційні ризики

• Ризик втрати контролю власності

Мал. 6.2. Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

б) Загальної природи інвестиції

• Конгломеративні інвестиції

• Вертикальні інвестиції

• Горизонтальні інвестиції

в) Спеціальної природи інвестиції(сектори економічної діяльності)

Таблиця 6.2.

Критерії кількісної оцінки політичних ризиків

№№	Критерії	Оцінки
		мін.	макс.
Політичне і економічне середовище
1.	Стабільність політичної системи	3	14
2.	Загрожуючі внутрішні конфлікти	0	14
3.	Загрози стабільності зовнішнього походження	0	12
4.	Ступінь контролю економічної системи	5	9
5.	Надійність країни як торговельного партнера	4	12
6.	Конституційні гарантії	2	12
7.	Ефективність державної адміністрації	3	12
8.	Трудові відносини і соціальні позиції	3	15
Внутрішні економічні умови
9.	Кількість населення	4	8
10.	Дохід на капітал	2	10
11.	Економічне зростання протягом останніх п'яти років	2	7
12.	Перспективи росту протягом наступних трьох років	3	10
13.	Інфляція в попередні два роки	2	10
14.	Доступність іноземців до внутрішнього ринку капіталів	3	7
15.	Наявність висококваліфікованої робочої сили в даній місцевості	2	8
16.	Можливість залучення персоналу до роботи в іноземних країнах	2	8
17.	Наявність енергетичних ресурсів	2	14
18.	Законодавчі вимоги щодо збереження навколишнього оточення	4	8
19.	Транспортні системи і комунікації
Зовнішні економічні відносини
20.	Обмеження оподаткування імпорту	2	10
21.	Обмеження оподаткування експорту	2	10
22.	Обмеження оподаткування іноземних інвестицій в країні	3	9
23.	Свобода заснування чи встановлення зобов'язань в партнерстві	3	9
24.	Правовий захист торгової марки і продукції	3	9
25.	Обмеження оподаткування грошових операцій	2	8
26.	Ревалоризація проти німецької марки протягом останніх п'яти років	2	7
27.	Розвиток платіжного балансу	2	9
28.	Виснаження через використання закордонних кредитів та імпорт енергоносіїв	3	14
29.	Міжнародне фінансове становище	3	8
30.	Обмеження оподаткування обміну місцевої валюти на іноземну	2	8

Джерело: Dicth E., Koglmayr H. Country Risk Ratings. - Management international Review, 1986, vol. 26, no 4, p.6.

Міжнародні ділові переговори (процес)

• Планування

• Налагодження міжнародних відносин

• Обмін цільовою інформацією

• Переконання

• Згода

Переговорна тактика

• Місце переговорів

• Часові обмеження

• Відносини "продавець-покупець"

Переговорна поведінка

• Використання експериментальної поведінки

• Обіцянки, погрози і інші типи поведінки

• Невербальна поведінка

• Використання брудних прийомів