Главная Маркетинг Маркетинг: навчально-методичний посібник - Павленко А. Ф.

Маркетинг: навчально-методичний посібник - Павленко А. Ф.

Контрольні тести

Знайдіть одну правильну відповідь

1. Маркетинг виник:

а) на початку ХІХ ст. в США;

б) на початку ХХ ст. в Європі;

в) на початку ХХ ст. в США.

2. Двоєдиною метою маркетингу є:

а) орієнтація на прибуток і конкурентні переваги фірми;

б) задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми;

в) задоволення потреб споживачів і забезпечення перемоги фірми в конкурентній боротьбі.

3. Система взаємопов’язаних дій з маркетингу включає:

а) планування та втілення в життя задуму ціноутворення, просування та рекламування;

б) планування та втілення в життя задуму ціноутворення, просування та розподілу;

в) планування та втілення в життя задумів щодо збуту, ціноутворення та розподілу.

4. Найважливішою передумовою успішного маркетингу є:

а) вивчення споживчих запитів та переваг;

б) створення ефективної системи збуту;

в) організація відділу маркетингу.

5. Основним ринковим орієнтиром збутової концепції маркетингу є:

а) потреби;

б) запити;

в) попит.

6. Основним центром уваги управлінської концепції маркетингу є:

а) система збуту;

б) система «виробництво — збут»;

в) система «підприємство — ринок».

7. Передекономічний характер потреб означає те, що вони:

а) виникли ще в доісторичному періоді;

б) формуються незалежно від підприємця;

в) формуються залежно від культурного рівня та виробничих можливостей підприємця.

8. Згідно з теорією А. Маслоу потреби людей поділяються на:

а) п’ять рівнів та дві категорії;

б) п’ять категорій та два рівні;

в) п’ять категорій та п’ять рівнів.

9. Важливі й значущі з погляду людини предмети, дії, спосіб життя тощо — це:

а) потреби;

б) запити;

в) цінності.

10. Згідно з теорією Рокіча термінальні цінності — це:

а) уявлення про бажані методи поведінки;

б) переконання щодо мети і кінцевого стану, якого людина прагне досягти.

11. Специфічна, конкретна форма вияву потреб людей — це:

а) попит;

б) запити;

в) цінності.

12. Попит — це:

а) готовність покупців у даний проміжок часу придбати конкретну кількість товару за ціною, яка пропонується ринком;

б) готовність покупців у даний проміжок часу придбати товар за певною конкретною ціною;

в) стан готовності потенційних споживачів придбати товар.

13. Попит, який існує у вигляді запитів або виявляється у вигляді окремих разових закупівель, називається:

а) нульовим;

б) латентним;

в) оманливим.

14. З погляду концепції маркетингу небажаним є:

а) непостійний попит;

б) оманливий попит;

в) ажіотажний попит.

15. З погляду маркетингу товар — це:

а) будь-який продукт (послуга), призначений для реалізації;

б) результат досліджень, розробок та виробництва;

в) продукт праці, призначений для продажу.

16. Чотирма особливостями послуг є:

а) нематеріальність, змінність у часі, неможливість накопичення запасів, невіддільність від постачальника;

б) змінність у часі, невіддільність від постачальника, неможливість зберігання, неможливість накопичення запасів;

в) нематеріальність, змінність у часі, неможливість зберігання, неможливість накопичення запасів.

17. Вартість товару з погляду маркетингу — це:

а) ціна товару плюс вартість його споживання;

б) вартість споживання, закупівлі та утилізації товару;

в) споживча користь плюс вартість споживання товару.

18. Є два типи задоволення споживачів товаром:

а) функціональний та емоційний;

б) функціональний і соціальний;

в) функціональний і психологічний.

19. Комплекс маркетингових комунікацій включає:

а) рекламу, publіc relations, стимулювання збуту і пропаганду;

б) рекламу, персональний продаж, стимулювання збуту і пропаганду;

в) рекламу, пропаганду, персональний продаж і систему знижок.

20. «Ринок покупців» — це ситуація, коли:

а) попит більший за пропонування;

б) пропонування більше ніж попит;

в) пропонування менше за попит.

21. Цільовий ринок підприємства — це ринок:

а) споживачі якого можуть придбати продукцію підприємства;

б) на якому підприємство реалізує свою продукцію;

в) потреби і запити якого відповідають можливостям підприємства щодо їх задоволення.

22. Розробка, реалізація і контроль за виконанням програм, які призначено для забезпечення сприйняття цільовою групою суспільної ідеї, руху чи практики, — це:

а) соціально-етичний маркетинг;

б) маркетинг ідей;

в) маркетинг осіб.

23. Ефективне розміщення ресурсів для завоювання перспективного цільового ринку підприємства — це головне завдання:

а) стратегічного маркетингу;

б) розвиваючого маркетингу;

в) глобального маркетингу.

24. Стимулювання збуту, поліпшення якості товарів, рекламування — це головні інструменти:

а) конверсійного маркетингу;

б) розвиваючого маркетингу;

в) стимулюючого маркетингу.

25. Кінцевими цілями будь-якої маркетингової діяльності є:

а) задоволення існуючих потреб і запитів споживачів;

б) забезпечення отримання підприємством відповідних доходів і прибутків;

в) створення відповідного іміджу.

26. Негативний попит передбачає використання інструментарію:

а) конверсійного маркетингу;

б) стимулюючого маркетингу;

в) тактичного маркетингу.

27. Демаркетинг — це система дій за умов:

а) ажіотажного попиту;

б) негативного попиту;

в) складного попиту.

28. Маркетинг, що спрямовує діяльність підприємства на конкретний сегмент ринку, — це:

а) інтегрований маркетинг;

б) диференційований маркетинг;

в) споживчий маркетинг.

29. Послаблення рекламної діяльності, посилення системи збуту — це інструменти:

а) демаркетингу;

б) ремаркетингу;

в) конверсійного маркетингу.

30. Надання товару вигляду ринкової новизни, його репозиціювання — це інструменти:

а) ремаркетингу;

б) синхромаркетингу;

в) демаркетингу.

31. Система заходів з маркетингу включає такі групи інструментів:

а) товарні, розподільні, збутові, цінові;

б) товарні, комунікаційні, розподільні, збутові;

в) цінові, розподільні, комунікаційні, цінові.

32. Маркетингова товарна політика включає:

а) планування нової продукції, обслуговування товару та його елімінування;

б) розробку товару, його модифікування, обслуговування та елімінування;

в) планування нової продукції, її модифікування, обслуговування та елімінування.

33. Концепцію конкурентоспроможності K можна виразити фор­мулою:

а)

б)

в)

34. Розрахувати коефіцієнт конкурентоспроможності виробу А, якщо відомо таке:

а) 1,3; б) 0,78; в) 13,5.

35. Логічно послідовним є планування нової продукції за такими

рівнями:

а) товар за задумом, товар з підкріпленням, товар у реальному виконанні;

б) товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар з підкріпленням;

в) товар у реальному виконанні, товар з підкріпленням, товар за задумом.

36. Ідея нового товару відхиляється, якщо:

а) місткість ринку перевищує значення точки прибутковості;

б) місткість ринку збільшується;

в) місткість ринку значна, але зменшується;

37. Ідея нового товару виражається зрозумілими та значущими для споживача поняттями на такому етапі його розробки:

а) розробка стратегій маркетингу;

б) оцінка та відбір ідей;

в) розробка та перевірка задуму товару.

38. Рівень сприйняття споживачами потенційно нового товару визначається на такому етапі його розробки:

а) оцінка та відбір ідей;

б) генерування ідей;

в) розробка та перевірка задуму товару.

39. Позиціювання — це:

а) сегментування ринку;

б) визначення рівня сприйняття споживачами ідеї нового товару;

в) пошуки належного місця товару на ринку, виходячи з його сприйняття споживачами.

40. Перцепційна карта — це засіб, за допомогою якого:

а) здійснюється позиціювання товару на ринку;

б) здійснюється сегментування ринку;

в) будується крива життєвого циклу товару.

41. Отримання прибутку від нового товару можливе на такому етапі його життєвого циклу:

а) запровадження на ринок;

б) розширення ринку збуту;

в) використання переваг.

42. Криві графіка життєвого циклу продукції відповідають динаміці:

а) доходів і обсягів збуту;

б) прибутку та доходів;

в) прибутку та витрат.

43. Логічно послідовним (виходячи з логіки класичного життєвого циклу продукції) є такий алгоритм зміни характеру реклами:

а) інформуюча, переконуюча, нагадуюча, мінімальна;

б) інформуюча, нагадуюча, переконуюча, мінімальна;

в) інформуюча, мінімальна, переконуюча, нагадуюча.

44. Сукупність усіх асортиментних груп і товарних одиниць, які продукуються підприємством, — це:

а) товарна номенклатура;

б) продуктова лінія;

в) товарний асортимент.

45. Доповнення існуючих продуктових ліній новими товарами — це:

а) модифікування;

б) диференціація;

в) диверсифікація.

46. Сепаратизм маркетингової товарної політики менш імовірний за умов:

а) інтегрованого маркетингу;

б) неінтегрованого маркетингу;

в) соціально-етичного маркетингу.

47. Венчурна група — це:

а) група висококваліфікованих спеціалістів, що створюється для реалізації ідей стосовно нового продукту;

б) структурний підрозділ відділу маркетингу;

в) група, яка розробляє рекламні звернення.

48. Роль маркетингової цінової політики найменша на ринку:

а) монополістичної конкуренції;

б) олігополістичної конкуренції;

в) чистої конкуренції.

49. Цінова еластичність попиту є:

а) залежністю ціни товару від величини обсягів попиту;

б) відношенням відсоткової зміни обсяг ів попиту до відсоткової зміни ціни;

в) відношенням зміни попиту до зміни ціни з урахуванням вихідної кількості попиту й вихідної ціни.

50. У результаті збільшення розмірів оподаткування роздрібна ціна паперу збільшилась із 16 грн. до 20 грн. за пачку. Відтак обсяги його продажу зменшились із 70 до 60 тонн на рік. Отже, коефіцієнт цінової еластичності попиту на папір становитиме:
а) К = 0,56;

б) К = 1,79;

в) К = 0,98.

51. Розрахунок коефіцієнта перехресної еластичності попиту дав його значення на рівні 1,25. Це означає, що:

а) існує взаємозамінність продуктів;

б) існує взаємодоповнюваність продуктів;

в) продукти не є взаємозамінними і не конкурують між собою.

52. Аналіз величини попиту та пропонування дає змогу вста-

новити:

а) максимально допустиму величину ціни;

б) мінімально допустиму величину ціни;

в) ціну, вигідну для підприємства-продуцента.

53. Розрахувати ціну товару, якщо відомо таке:

Обсяг виробництва = 50 000 од.

Питомі змінні витрати = 20 умов. од.

Постійні витрати = 600 000 умов. од.

Бажаний прибуток = 20%.

54. Головним недоліком розрахунку цін, виходячи з витрат, є те, що він:

а) не враховує можливої реакції споживачів на встановлену ціну;

б) не враховує можливих помилок у підрахунку ціни;

в) є надто суб’єктивним.

55. Витратний метод визначення цін на товари базується на визначенні:

а) величини витрат підприємства;

б) величини витрат підприємств-конкурентів;

в) величини витрат підприємства та планового прибутку.

56. Сконто — це знижка:

а) за платіж, який було здійснено до закінчення обумовленого терміну;

б) за результатами річного обороту;

в) за платіж, який було здійснено готівкою.

57. Для виведення нових товарів на ринок, як правило, використовується цінова політика:

а) проникнення;

б) диференціювання;

в) високих цін.

58. Тендерне ціноутворення — це:

а) розрахунок цін, виходячи з реакції споживачів;

б) розрахунок цін, виходячи з реакції конкурентів;

в) розрахунок цін у процесі боротьби фірм за вигідний контракт.

59. Цінова політика високих цін можлива:

а) за еластичного попиту;

б) за нееластичного попиту;

в) за нульового попиту.

60. Установлення різних цін на товари однієї асортиментної групи для їх достатньої диференціації споживачем — це:

а) політика диференціювання цін;

б) політика «шикування» цін;

в) політика еластичних цін.

61. Вихідним етапом формування комплексу маркетингових комунікацій є:

а) виявлення цільової аудиторії;

б) визначення його складу;

в) визначення його цілей.

62. Засобами впливу комплексу маркетингових комунікацій є:

а) реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж;

б) газети, журнали, вулична реклама тощо.

63. Масовість, експресивність, здатність умовляти — це пе-

реваги:

а) реклами;

б) пропаганди;

в) персонального продажу.

64. Найбільш прогресивним методом розрахунку бюджету маркетингових комунікацій є метод:

а) конкурентного паритету;

б) «за аналогією»;

в) виходячи з цілей і завдань фірми.

65. Першим етапом процесу прийняття рішень з рекламування товару (послуги) є:

а) визначення її цілей;

б) ідентифікація цільового ринку;

в) розрахунок бюджету.

66. Найбільш ефективною у сфері послуг є:

а) реклама;

б) пропаганда;

в) стимулювання збуту.

67. Корпоративна ідентичність — це форма:

а) реклами;

б) пропаганди;

в) персонального продажу.

68. Стимулювання збуту спрямовується на:

а) споживачів;

б) сферу торгівлі;

в) як на споживачів, так і на сферу торгівлі.

69. Другим етапом процесу персонального продажу є:

а) дослідження;

б) пошук і кваліфікація перспективи;

в) прийняття рішень щодо того, як наблизитись до перспек-

тиви.

70. Завданням презентації в процесі персонального продажу є:

а) отримання замовлення;

б) створення «перспективного» покупця;

в) стимулювання зацікавленості споживача.

71. Ключовим моментом маркетингової політики розподілу є:

а) реалізація виготовленої продукції;

б) формування каналів розподілу;

в) формування логістичних систем.

72. Для розподілу товарів споживчого попиту канали розподілу складаються, як правило, із:

а) оптових і роздрібних посередників;

б) тільки з роздрібних посередників;

в) тільки з оптових посередників.

73. Кількість рівнів каналу розподілу — це його:

а) довжина;

б) ширина;

в) напруженість.

74. Що більша кількість споживачів, то ефективність опосередкованого каналу:

а) більша;

б) менша;

в) залишається незмінною.

75. Що більша відстань до споживачів, то вартість прямого ка-

налу:

а) більша;

б) менша;

в) залишається незмінною.

76. Горизонтальні та вертикальні конфлікти в каналах розподілу — це явище:

а) об’єктивне;

б) суб’єктивне;

в) випадкове.