Главная Право Трудове право України - Грузінова Л.П.

Трудове право України - Грузінова Л.П.

4.4. Виборні профспілкові органи та інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи як суб'єкти трудового права

Профспілкові та інші органи як суб'єкти трудового права. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно Конституцією України і законами України1.

Професійна спілка (профспілка) — добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання)2.

Професійні спілки створюються з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Суб'єктом трудового права є органи профспілок на всіх рівнях, їх статус визначений в КЗпП3. Основні права професійних спілок у сфері трудового права, їх правовий статус визначено і Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. Чинним законодавством установлені основні (статутні) права й обов'язки професійних спілок і гарантії їх здійснення. Методом реалізації захисної функції профспілок стає соціальне партнерство.

Права профспілок, їх об'єднань такі:

• представляти й захищати права та інтереси членів профспілок;

• вести та укладати колективні договори й угоди;

Див.: ст. 36 Конституції України від 28 червня 1996 р. та Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. Див.: ст. 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р.

Див.: гл. XVI "Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями" та інші статті КЗпП.

• захищати права громадян на працю й здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю, а також у забезпеченні зайнятості населення;

• брати участь у вирішенні трудових спорів, організації страйків, проведенні інших масових заходів;

• здійснювати інші права й обов'язки1.

В. І. Прокопенко за порядком реалізації наданих профспілкам прав класифікує їх на три групи: спільні, погоджувальні та право на участь профспілкових органів у вирішенні виробничих питань власником або уповноваженим ним органом. За змістом надані профспілковим органам права розділяються на дві групи:

а) за встановленням умов праці;

б) за контролем, пов'язаним із застосуванням чинного законодавства про працю та раніше встановлених умов праці2.

Наш колега М. Д. Бойко залежно від рівня повноважень і форми їх реалізації права профспілок поділяє на паритетні, дорадчі, самостійні, погоджувальні3.

Повноваження виборного органу профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації встановлено ст. 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а також ст. 247 КЗпП.

Професійні спілки можуть реалізувати свої права (наприклад, при звільненні працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП) і діяти від імені трудового колективу (наприклад, при укладанні колективного договору). Профспілки як суб'єкти трудового права беруть участь у створенні локальних норм трудового законодавства України.

Визнано, що у встановленні умов права профспілкових органів мають паритетний характер, а переважною формою встановлення умов праці є колективний договір.

Трудовий колектив організації як суб'єкт трудового права. Повноваження трудового колективу, його правовий статус не закріплено у спеціальному законі України, а визначаються гл. ХУІ-А "Трудові

Див.: ст. 19-33 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р.

Прокопенко В. І. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1996. — С. 122.

Див.: Бойко М. Д. Трудове право України: Посібник: Курс лекцій. — К.: Олан,

2002. — С. 58.

колективи", статтями КЗпП та іншими законами України1. У міжнародній практиці трудові колективи беруть активну участь в управлінні організаціями.

Як суб'єкт трудового права трудовий колектив — добровільне, організаційно самостійне об'єднання працівників, які беруть участь у діяльності організації на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з організацією.

До трудового колективу підприємства входять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством2.

Поняття "трудовий колектив" охоплює тих, хто працює на підставі трудового договору; іншими формами, що регулюють трудові відносини працівника з організацією, є трудові відносини, які виникають на підставі членства в організації, що може бути зазначено в статуті підприємства3.

Основою для створення трудового колективу є спільна трудова діяльність працівників в організації, а правовий статус і структура трудового колективу встановлено трудовим законодавством.

У ст. 252-1 КЗпП та інших статтях КЗпП йдеться про трудові колективи підприємств, але це не означає, що чинне законодавство України про працю не визнає трудових колективів установ і організацій.

Трудовий колектив і організація — поняття нетотожні. Це різні суб'єкти трудового права, які мають різні права й обов'язки, свій статус.

Згідно зі ст. 252-1 КЗпП зі складу трудового колективу не виключаються керівник організації, власники-прцівники і працівники, які не беруть участі у власності організації.

Посадові особи організації, які працюють на умовах трудового договору, є членами трудового колективу цієї організації. Адміністрація організації — орган роботодавця, а не орган трудового колективу, але входить до трудового колективу організації.

Див.: закони України "Про підприємства в Україні", " Про колективні договори та угоди", "Про охорону праці", "Про господарські товариства", "Про приватизацію державного майна", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про оренду державного та комунального майна". В Україні зберіг чинність Закон СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями" від 17 червня 1983 р. в частині, що не суперечить законодавству України.

Див.: ст. 15 Закону України "Про підприємства в Україні". Див.: п. 2 ст. 9 зазнач. закону.

Членами трудового колективу є тільки працівники організації. Пенсіонери, які не працюють, не входять до складу трудового колективу. Працівники, які працюють на умовах сумісництва, теж є членами трудового колективу цієї організації.

Компетенція і повноваження трудового колективу та його виборного органу визначаються статутом організації. У статуті підприємства зазначається також орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо).

Трудовий колектив може діяти на рівні організації, на рівні цехів та інших структурних підрозділів організації. У трудовому колективі діють його органи управління (загальні збори, РТК, КТС), а також громадські організації, які можуть створюватися в колективі.

Суб'єктом самоуправління є трудовий колектив, а об'єктом його управління — організація, соціальний розвиток трудового колективу. Трудовий колектив організації має складну соціально-правову структуру (рис. 4.9).

Рис. 4.9. Соціально-правова структура трудового колективу

Трудовий колектив організації має функції, подані на рис. 4.10.

Повноваження трудового колективу та їх класифікація. Статутні повноваження трудового колективу залежать від форми власності організації та сфери дії трудового колективу. Повноваженням трудового колективу є його права стосовно роботодавця й обов'язки перед працівниками щодо здійснення цих прав. Повноваження трудового колективу реалізуються у його правовідносинах з роботодавцем.

Рис. 4.10. Функції трудового колективу організації

Повноваження трудового колективу — це закріплені законом певні дії, завдяки яким реалізуються його права й обов'язки, пов'язані з управлінням організацією та колективом через механізм його самоуправління.

Повноваження трудового колективу соціально-економічного характеру за сферою їхньої дії показано на рис. 4.11.

Рис. 4.11. Повноваження соціально-економічного характеру

Класифікацію повноважень трудового колективу за обсягом прав зображено на рис. 4.12.

Рис. 4.12. Класифікація повноважень трудового колективу за обсягом прав

Перша група дає право колективу самостійно вирішувати управлінські питання. Друга група повноважень трудового колективу стосується прийняття спільних з роботодавцем рішень, пов'язаних з управлінням організацією. Третя група повноважень трудового колективу надає можливість висловлювати думки щодо вирішення окремих питань у сфері управління працею в організації.

Механізм здійснення повноважень трудового колективу. Механізм самоуправління трудового колективу — це система органів трудового колективу, завдяки яким здійснюються повноваження трудового колективу, пов'язані з самоуправлінням, реалізується право його членів на участь в управлінні організацією.

Зауважимо, що соціально-економічні рішення, які стосуються діяльності організації, приймає керівник організації, а у випадках, визначених чинним законодавством, діє статут організації й органи трудового колективу.

Механізм самоуправління трудовим колективом — це система його частин, кожна з яких має свої органи (форми) виробничої демократії (рис. 4.13).

Рис. 4.13. Механізм самоуправління трудовим колективом

Суб'єктами самоуправління трудовим колективом організації є РТК і виборний профспілковий орган.

Організаційно-правовою формою здійснення трудовим колективом своїх повноважень є загальні збори (конференція), де вирішуються найважливіші питання, пов'язані з участю трудового колективу в управлінні організацією. Збори трудового колективу (конференції) проводяться за необхідності, але не менш як двічі на рік. Допустиме проведення зборів трудового колективу в структурних підрозділах організації (цехах, дільницях, бригадах тощо). Конференція проводиться у випадку, якщо важко скликати збори через територіальну віддаленість структурних підрозділів, багатозмінну роботу тощо. Обрання делегатів на конференцію трудового колективу має бути належним чином оформлене. Порядок виборів і норми делегатів на конференцію визначає РТК. Збори трудового колективу вважаються правоможни-ми, якщо у них беруть участь більше половини членів трудового колективу, а конференція — не менше двох третин делегатів. Рішення на зборах (конференції) трудового колективу приймається відкритим голосуванням більшістю голосів учасників зборів (делегатів конференції)1.

Варто врахувати, що під час голосування стосовно структурних підрозділів організації, результати голосування визначаються в цілому по організації (тобто з урахуванням усіх структурних підрозділів).

Загальні збори (конференція) трудового колективу — його вищий орган. Вони обирають РТК, заслуховують звіти про її діяльність, розглядають інші важливі питання діяльності організації. З усіх повноважень трудових колективів, визначених у Законі "Про трудові колективи й підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями" від 17 червня 1983 р., значимі лише повноваження трудового колективу, пов'язані із забезпеченням трудової дисципліни. А саме: затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку; застосовувати громадські стягнення; передавати на розгляд товариського суду матеріали про порушення трудової дисципліни; ставити питання про притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності.

Члени виборного органу трудового колективу обираються таємним голосуванням на зборах (конференції) трудового колективу терміном на 2-3 роки не менш як двома третинами голосів2. Виборний орган трудового колективу не може вирішувати питання, що належать до компетенції загальних зборів (конференції) трудового колективу та компетенції виборного профспілкового органу.

Див.: ст. 21 Закону СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями".

Див.: ст. 15 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.

Залежно від форми власності, на якій засновано підприємство, розрізняють і повноваження деяких видів трудових колективів. Так, Законом України "Про підприємства в Україні" встановлено два види трудових колективів: трудовий колектив підприємства з правом наймати робочу силу; трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 відсотків.

Трудовий колектив підприємства з правом наймати робочу силу:

• розглядає й затверджує проект колективного договору;

• розглядає й вирішує, згідно зі статутом підприємства, питання самоврядування трудового колективу (за умови, якщо статутом це передбачено);

• визначає й затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг (за умови, якщо власник виділив для цього частину прибутку)1;

• бере участь у матеріальному й моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку та раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про представлення працівників до державних нагород та інші специфічні повноваження щодо деяких видів організацій.

Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 відсотків:

• по-перше, разом з власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;

• по-друге, приймає рішення про оренду підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.

Взаємовідносини трудового колективу з роботодавцем, охорона праці, участь працівників у прибутках організації визначаються чинним законодавством, статутом організації та колективним договором. Конкретні права трудового колективу організації розподіляються між його органами.

Див.: ст.18 Закону України "Про підприємства в Україні" та ст. 7 Закону України " Про колективні договори та угоди".

Чинним законодавством про працю передбачені повноваження трудового колективу: щодо встановлення колективних умов праці; укладання колективного договору (гл. II КЗпП); встановлення п'ятиденного чи шестиденного робочого тижня (ст. 52 КЗпП), забезпечення трудової дисципліни (ст. 140, 152 КЗпП), затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП), схвалення комплексних планів щодо поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролю за їх виконанням (ст. 153 КЗпП), обрання комісії з трудових спорів організації, де працює не менш як 15 чоловік (ст. 223 КЗпП).

У ст. 252-5 КЗпП встановлено загальні принципи матеріальної заінтересованості трудового колективу в наслідках господарської діяльності. Зарахування в бригаду нових працівників провадиться за згодою колективу бригади (ст. 252 КЗпП)1.

Розподіл колективного заробітку у бригаді може здійснюватися із застосуванням коефіцієнта трудової участі (ст. 252-7 КЗпП). При цьому заробітна плата працівника не може бути нижчою від установленого державою мінімального розміру (ст. 95 КЗпП).

Взаємна відповідальність роботодавця й бригади регулюється ст. 252-8 КЗпП. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя й здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються трудовим колективом за участю роботодавця відповідно до статуту підприємства, колективного договору та законодавчих актів України.

Трудовий колектив протягом п'ятнадцяти днів, враховуючи день отримання повідомлення про наявність заяви (ініціативи) щодо оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство й у встановленому порядку подати орендодавцеві заяву щодо оренди відповідного майна. Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів

Не допускається відмова бригади зараховувати працівників, направлених у бригаду для працевлаштування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, випускників навчальних закладів системи професійно-технічної освіти, осіб, звільнених від покарання або примусового лікування, та ін.).

трудового колективу підприємства. Ініціативу щодо оренди структурного підрозділу повинна підтримати більш як половина складу трудового колективу цього підрозділу.

2. Після прийняття рішення про оренду цілісного майнового комплексу члени трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу засновують відповідно до чинного законодавства господарське товариство.

3. До реєстрації у встановленому порядку статуту господарського товариства кожен член трудового колективу підприємства або його структурного підрозділу, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду, має право вступити в це господарське товариство на підставі особистої заяви.

4. Господарське товариство, створене членами трудового колективу, має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створено це товариство1.

Працівникам підприємства, майно якого приватизується, надається право на першочергове придбання акцій, сума номінальних вартостей яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожному з працівників та інші пільги працівникам підприємства, що приватизується2.

Чинним законодавством визначені повноваження працівників щодо формулювання колективних вимог, а також встановлена процедура їх вирішення. Необхідно врахувати, що відповідно до ст. 44 Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, а рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається загальними зборами (конференцією) найманих працівників голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції3.

Інші органи як суб'єкти трудового права. Суб'єктами трудового права є органи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, що визначені у гл. XVIII "Нагляд і контроль за дотри-

Див.: ст. 7, 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 р.

Див.: ст. 8, 25 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 р.

Див.: ст. 18, 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 р.

манням законодавства про працю" КЗпП. Контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють центральні органи державної виконавчої влади. У складі Мінпраці України створено Державний департамент з нагляду за охороною праці як урядовий орган державного управління1.

У Мінпраці України створено Державний департамент з нагляду за дотриманням законодавства про працю2. Державний нагляд за охороною праці здійснюють також інші органи — суб'єкти трудового права3.

Суб'єктом трудового права є державна служба зайнятості4. У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форм власності й господарювання, а також — фермерів та інших роботодавців. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок передбачених для цього коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

Суб'єктами трудового права є й органи, що розглядають індивідуальні та колективні трудові спори5.

Усі зазначені суб'єкти трудового права є також і суб'єктами правовідносин трудового права.

Див.: постанову Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного департаменту з нагляду за охороною праці" від 12 квітня 2000 р. № 633; постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державний департамент з нагляду за охороною праці та включення голови зазначеного департаменту до складу Бюро Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення" від 6 червня 2000 р. № 925.

Див.: постанову Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю" від 30 серпня 2000 р. № 1351; Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від

29 листопада 2000 р. № 1771.

Див.: ст. 259-263 КЗпП.

Див.: ст. 18, 19 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. Див.: ст. 221 КЗпП та Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 р.

Контрольні питання

1. Поняття суб'єктів трудового права.

2. Розкрийте зміст правового статусу громадянина (працівника) як суб'єкта трудового права.

3. Чи є безробітний суб'єктом трудового права?

4. Які види суб'єктів трудового права України ви знаєте?

5. Охарактеризуйте правове становище роботодавця як суб'єкта трудового права згідно з законодавством України.

6. Чи є, на ваш погляд, органи управління організації суб'єктами трудового права?

7. Компетенція загальних зборів (конференції) трудового колективу.

8. Чим гарантована діяльність професійних спілок?

Теми рефератів

1. Як розвиватиметься право, пов'язане з участю працівників в управлінні організацією?

2. Проблеми правового регулювання трудових відносин працюючих власників.

3. Тенденції розмежування прав трудових колективів і профспілок в організації як суб'єктів трудового права.