- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Экономика Книги Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О. |
Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.
Розділ 8. НЕТАРИФНІ ЗАСОБИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Нові тенденції у світовій економіці, модифікація товарного виробництва, формування глобальної економічної сфери, розширення кризи економічного та політичного розвитку, відносне вирівнювання цін на аналогічні товари в різних країнах призвели до того, що митні збори вже не могли задовольняти вимоги, які висуваються до національної ЗЕП з питань регулювання зовнішньоторговельних зв'язків.
У цих умовах виникли засоби ЗЕП, що не входять у групу митно-тарифних обмежень, які в адміністративному порядку або внаслідок виконуваних ними функцій, часто безпосередньо не пов'язаних із зовнішньою торгівлею, почали відігравати роль регуляторів зовнішньоторговельного обороту. Вони дістали назву нетрадиційних обмежень.
Особливість використання нетрадиційних обмежень полягає в тому, що їх вводять, як правило, органи державної влади, вони мають автономний характер, тобто не пов'язані будь-якими міжнародними зобов'язаннями. Тому обсяг і методика їх застосування повністю регулюються національними органами і національними правилами. Це дає змогу стверджувати, що процес регулювання зовнішньої торгівлі з кордонів переноситься в середину країни, тобто внутрішнє господарське і технічне законодавство дедалі більшою мірою починають відігравати роль регулятора зовнішньоторговельного обороту.
Термін "нетарифні обмеження" охоплює велику групу адміністративних, фінансових, кредитних, технічних та інших заходів, що утруднюють імпорт і експорт товарів та послуг. Іншими словами, він об'єднує різноманітні перешкоди для імпорту та експорту.
Зазначимо, що чіткого, єдиного визначення поняття "нетарифні обмеження" і єдиної їх класифікації досі не вироблено. Однак найпоширенішою нині є класифікація, розроблена Секретаріатом ГАТТ. Вона передбачає п'ять груп заходів:
• участь держави у зовнішньоторговельних заходах (субсидування виробництва і експорту товарів, система державних закупівель товарів, державна торгівля у країнах з ринковою економікою);
• митна, адміністративна імпортна формальність (антидемпінгове мито, методи оцінки митної вартості товарів, митна і консульська формальність, товаросупровідні документи, товарна класифікація тарифів);
• стандарти й вимоги, пов'язані з охороною здоров'я, промисловістю і технікою безпеки (зокрема, промислові стандарти, вимоги до упаковки і маркування товарів, санітарно-ветеринарні норми);
• кількісні обмеження імпорту і експорту;
• обмеження, закладені в механізмі платежів (ковзні збори, імпортні депозити, прикордонний податковий режим).
Цю класифікацію широко застосовують у межах ЮНКТАД та інших міжнародних організацій, а також під час міжнародних торгових переговорів.
Кількісна оцінка впливу нетарифних обмежень на міжнародну торгівлю — складніше завдання, ніж оцінка дієвості тарифних заходів. Річ у тім, що нетарифні обмеження часто мають замаскований, неявний характер. На відміну від митних бар'єрів нетарифні обмеження можуть бути введені рішенням різних органів державної влади, а також місцевою владою, тобто можуть діяти на різних рівнях.
За оцінками, близько 4/5, тобто 80 % загальної кількості випадків застосування нетарифних обмежень, припадає на частку промислових товарів і понад 20 % — на частку сільськогосподарської продукції. У групі промислових товарів застосовуються нетарифні заходи найчастіше таких груп, як транспортні засоби (близько 15 %), хімічні вироби (майже 10%), енергоустаткування (близько 6 %).
Дія нетарифних обмежень поширюється не менш як на 17 % товарної номенклатури імпорту промислово розвинених країн.
З усіх заходів нетарифного протекціонізму виокремлюються кількісні обмеження. Річ у тім, що на відміну від інших торгово-політичних засобів цієї групи вони мають явний характер — безпосередньо регулюють зовнішньоторговельний оборот за допомогою адміністративного втручання.
Деякі питання, пов'язані із застосуванням окремих нетарифних обмежень (товарна класифікація митних тарифів, визначення країни походження і митної вартості товару), були розглянуті раніше в розділі, присвяченому аналізу митно-тарифної політики, оскільки вони безпосередньо пов'язані з нею. Інші питання розглянемо далі.
Created/Updated: 25.05.2018