Главная Экономика Книги Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

10.2. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ І УКРАЇНА

З початку 90-х років ХХ ст. міжнародні валютно-фінансові організації почали брати активну участь у ринкових перетвореннях в Україні. Вони надають цілеспрямовані ресурси для здійснення економічних реформ макроекономічної та структурної перебудови, соціального розвитку. Законодавчо це закріплено в Законі України "Про вступ до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" від 3 червня 1992 р. № 2402-ХІІ.

Гарантом кредитів, що надаються Україні міжнародними фінансовими організаціями, від імені держави є Кабінет Міністрів України (КМУ) відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 р. № 3767-ХІІ. Порядок залучення іноземних експортних кредитів під гарантії КМУ визначається в Положенні про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінетом Міністрів України для забезпечення зобов'язань юридичних осіб — резидентів України щодо їх погашення, затвердженому постановою КМУ від 5 травня 1997 р. № 414. Пріоритетні напрямки використання іноземних експортних кредитів визначені постановою КМУ "Про пріоритетні напрямки використання іноземних кредитів" від 3 квітня 1995 р. Вимоги до забезпечення гарантій КМУ, а також повернення іноземних експортних кредитів, залучених українськими юридичними особами, договорами застави або поруки, затверджені постановою КМУ "Про додаткове забезпечення гарантій або інших зобов'язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам, щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залучаються українськими юридичними особами" від 17 серпня 1995 р. № 655.

Україна і МБРР.

Україна вступила до СБ у 1992 р. З того часу їй було надано кредитів на суму близько 3 млрд дол. для здійснення 22 проектів. Законодавчо питання, пов'язані з кредитами, закріплені в низці нормативних документів, зокрема в законах України "Про ратифікацію Угоди про зустрічні гарантії між Україною та МБРР" від 4 березня 1998 р. № 163, Постанові Верховної Ради України "Про реалізацію

Угоди між Україною і МБРР, про надання позики на реконструкцію вугільної галузі" від 23 березня 1999 р. тощо.

Проекти, які здійснює в Україні МБРР, поділяються на системні та інвестиційні. Системні проекти спрямовані на реформування секторів економіки України. За призначенням коштів вони охоплюють такі напрямки:

• макроекономічне управління та інституційний розвиток;

• реформа фінансового сектора і розвиток приватного сектора економіки;

• енергетика;

• сільське господарство;

• соціальна сфера;

• охорона навколишнього середовища;

• інфраструктура.

Системні проекти надаються з метою фінансової стабілізації економіки, структурних змін в економіці, реформування економічних відносин, здійснення адміністративної реформи.

Кошти за системними проектами надходять до Державного бюджету України, а потім фінансування зазначеної у проекті програми має бути передбачено Міністерством фінансів України. Нині в Україні на стадії реалізації перебувають чотири найбільших системних проекти:

• кредит на перебудову сільського господарства (300 млн дол.) — надається для здійснення економічних реформ у сільському господарстві, включаючи лібералізацію внутрішньої та зовнішньої торгівлі, приватизацію і демонополізацію агропромислових підприємств, земельну реформу та реструктуризацію сільських господарств, фінансування потреб критичного імпорту української економіки;

• кредит на розвиток підприємств (300 млн дол.) — надається для завершення приватизації, розвиток фондового ринку, реформування підприємств у сфері бухгалтерського обліку, розвитку процедури банкрутства, усунення обмежень ведення бізнесу;

• кредит на перебудову фінансового сектора (300 млн дол.) — надається для підтримки автономності й незалежності НБУ в забезпеченні грошової стабільності, міцної банківської системи, поліпшення моніторингу та регулювання діяльності комерційних банків, створення сприятливого середовища для подальшого розвитку і становлення банківського сектора в Україні;

• кредит на перебудову вугільної промисловості (300 млн дол.) — надається для перебудови вугільної промисловості, корпора-тизації, лібералізації цін, торгівлі та експорту, закриття неприбуткових шахт, розв'язання соціальних проблем і допомоги в реалізації програми галузевих реформ. Дещо меншими за обсягом є Проект реформи державного управління (200 млн дол.), спрямований на реформування структури державного управління, поліпшення законодавства, що регулює відносини між гілками влади, і Проект управління державними ресурсами, спрямований на здійснення бюджетної та податкової реформи, зменшення бюджетної заборгованості.

Інвестиційні проекти — це проекти розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв, які фінансуються на засадах самоокупності та обов'язкового внутрішнього співфінансування. Ще у процесі підготовки проекту визначаються пакети необхідних для його впровадження закупівель і джерела фінансування.

Українська сторона створює робочу групу управління проектом, до якої іноді залучаються консультанти МБРР. Усі закупівлі здійснюються за системою проведення відкритих міжнародних конкурентних торгів, в яких можуть брати участь усі компанії, що мають достатній міжнародний досвід і виробничі можливості, які відповідають умовам конкурсу. Місцевим виробникам надається знижка в обсязі 15 % контрактної ціни. Конкурс проводить українська сторона, яка готує узгоджену з МБРР тендерну документацію. Світовий банк надає кошти безпосередньо постачальникові певних товарів або послуг за даним проектом. Одним з прикладів інвестиційного проекту є Проект розвитку експорту обсягом 70 млн дол.

З 1992 р. велику кількість інвестиційних проектів СБ здійснює в енергетичній галузі України. У червні 1993 р. у Києві відбулася конференція зі стратегічних питань енергетики, де було визначено, що кредити МБРР спрямовуватимуться не на будівництво нових енергетичних об'єктів, а на відновлення існуючих. Після цієї конференції СБ розпочав розробку низки інвестиційних проектів, зокрема Проекту реабілітації гідроелектростанцій і управління в системі електроенергетики (114 млн дол.), Пілотного проекту в галузі вугільної промисловості (70 млн дол.), Проекту реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва. У січні 2000 р. до інвестицій в енергетичну галузь України МБРР додав кредит обсягом 18,29 млн дол. під проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва. У такий спосіб СБ підтримує комплексну державну програму енергозбереження, започатковану в серпні 1996 р. За допомогою цільових інвестицій планується зекономити до 2010 р. 109 млн т палива. Отримувачем позик щодо цього проекту є Міністерство фінансів України, яке передає надходження з позики СБ Київській міській державній адміністрації на підтримку підвідомчих їй громадських будівель. Проект передбачає:

• удосконалення енергозбереження в будівлях, включаючи встановлення теплолічильників;

• технічний аудит і проектування реконструкцій будівель;

• програму інституційної підтримки, тобто створення групи впровадження проекту та управління проектом, кампанію з інформування громадськості, навчання та соціальної підтримки;

• фінансовий аудит.

Строк впровадження розглядуваного проекту — 5 років — 20002004 рр.

Незважаючи на велику кількість проектів МБРР в Україні спостерігаються певні проблеми цієї взаємодії. У 1999 р. СБ запропонував змінити умови співробітництва з Україною і запровадити більш жорсткий підхід до неї. Причиною стало бажання МБРР мати певні гарантії щодо набуття чинності проектів одразу після завершення підготовки і підписання кредитних угод. За оцінками СБ, рейтинг економічної ситуації в Україні нижчий, ніж стандарти рівня кредитування МБРР. Через це щорічний загальний обсяг нових позик не повинен перевищити 200 млн дол. (щонайбільше три проекти). Для переходу до такої програми середнього рівня кредитування потрібно виконати три стратегічні умови:

• реформувати державний сектор, зокрема апарат Кабінету Міністрів України;

• запровадити програму дерегуляції підприємницької діяльності;

• приватизувати великі підприємства з метою надходження до Державного бюджету 1 млрд дол.

Якщо Україна виконає ці умови, то до кредитного портфелю буде включено ще одну позику — на структурну перебудову економіки. Однак для України небажано об'єднувати в одну позику структурні перетворення, наприклад, у сільському господарстві, державному управлінні, енергетиці та соціальній сфері. До того ж у пропонованій новій програмі співробітництва СБ з Україною відсутні інвестиційні проекти щодо водопостачання та водовідведення, реформування транспортного сектора та муніципального розвитку. Україна і ЄБРР.

Україна співпрацює з ЄБРР з 1992 р. Останнім часом у межах цього співробітництва було прийнято такі закони України: "Про ратифікацію гарантійної угоди (проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування) між Україною та ЄБРР" від 13 травня 1999 р. № 649-ХІУ, "Про ратифікацію кредитної угоди (фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії Укреско)" від 13 травня 1999 р. № 648-ХГУ, "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Друга кредитна лінія для розвитку малих і середніх підприємств) від 10 лютого 2000 р. № 1439-ІІІ.

Світовий банк здійснює діяльність в Україні в таких напрямках:

• сприяння розвитку приватного виробництва в машинобудівній, металургійній, хімічній промисловості, в енергетиці, транспорті тощо через надання кредитних ліній, фінансування спільних українських приватних підприємств, підприємств, що приватизуються або будуть приватизовані найближчим часом; участь в акціонерному капіталі малих і середніх підприємств;

• сприяння розвитку приватного банківського сектора для забезпечення приватних компаній довгостроковими кредитами, а також стимулювання експортного комерційного кредитування та розвиток інших фінансових інструментів з метою підтримки експорту;
• допомога в реформуванні агропромислового комплексу, залучення приватних інвестицій у сільське господарство;

• фінансування проектів у державному секторі економіки;

• реформування енергетичної галузі через запровадження енергозберігаючих технологій, посилення ядерної безпеки, фінансування нафтових і газових проектів;

• подання технічної допомоги підприємствам державного сектора, які мають державну гарантію, через розробку інвестиційних проектів, фінансове планування, управління проектами та розвиток системи закупівель товарів і послуг на світових ринках;

• модернізація таких складових інфраструктури, як муніципальні служби, транспорт, телекомунікації, допомога державі у приватизації цих галузей.

На початку діяльності ЄБРР в Україні в колі його пріоритетів були проекти в державному секторі економіки, а також спільні з великими західними компаніями підприємства. Частково це пояснювалося недостатнім розвитком приватного сектора в Україні. З часом основним напрямком діяльності ЄБРР став приватний сектор (68 % проти 32 % у державному).

До державних підприємств висуваються такі вимоги: урядові гарантії за кредитами, самоокупність, належний рівень менеджменту тощо. Приватний підприємець не повинен мати гарантій уряду, однак має надати ЄБРР інформацію про свій фінансовий і економічний стан, пройти всебічний аудит за міжнародними стандартами, який проводить одна із західних фірм. Умови банку включають також юридичний аудит, техніко-економічний аналіз діяльності, надання бізнес-плану, гарантію екологічної безпеки проекту, оцінку вартості підприємства, підтвердження його надійності. Підприєм-ство-позичальник повинно мати реальні грошові потоки з активним рухом грошових коштів; господарська діяльність підприємства має бути прибутковою. Сума його власних вкладень у проект повинна становити не менш як 30 % вартості проекту, а вартість застави — не менш як 120 % обсягу проекту.

Перша кредитна лінія для підтримки малого підприємництва в Україні обсягом 100 млн ЕКЮ відкрилась на початку 1996 р. Кредити надавались на 5 років; їх отримали 80 малих і середніх підприємств України; мінімальний розмір кредиту становив 75 тис. дол., максимальний — 2,5 млн дол. Банками-агентами цієї кредитної лінії стали "Аваль", "Ажіо", "ВАбанк", "Приватбанк", "Український кредитний банк", "Україна" та Західноукраїнський комерційний банк. Щоб здобути статус банку-агента, потрібно щорічно проводити міжнародний аудит, створити і обладнати технікою окремий відділ, здійснити рекламну кампанію, залучити кваліфікованих спеціалістів з кредитування. Якщо ЄБРР оцінить три проекти банку як неякісні чи ненадійні, його відсторонюють від обслуговування кредитної лінії, а це дискредитує банк.

До проектів, для яких укладено прямі угоди з ЄБРР у державному секторі, належать Проект енергозбереження "Газові лічильники", модернізація Старобешівської ТЕС, ІТУР, міжнародний аеропорт "Бориспіль", Євробачення-Україна.

У приватному секторі України здійснюються такі проекти ЄБРР: фонд "Україна", кредитна лінія на розвиток малого і середнього підприємництва, "Полтава Петролеум Компані", агроцентр компанії "Київ-Атлантик", Дніпропетровський олійно-екстрактний завод, Київський міжнародний банк, термінал добрив "Південний", Оболонський пивзавод, кредити Першому українському міжнародному банку для агропромислового комплексу, Укррічфлот, Івеко-Краз, торгово-фінансова програма України, "Приватбанк", "ВА-банк", Західноукраїнський комерційний банк, кондитерська фабрика "Світоч" та ін. Розглянемо детальніше деякі з перелічених проектів у державному секторі економіки.

Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Кредитну лінію обсягом 5,1 млн дол. ЄБРР надав у грудні 1993 р. За наступні шість місяців було реконструйовано пасажирський термінал, встановлено комп'ютерні системи для реєстрації пасажирів, конвеєри для транспортування багажу тощо. Співзасновниками проекту є Уряд України і Перший український міжнародний банк.

Проект ІТУР — Італія — Туреччина — Україна — Росія. Підписаний у червні 1994 р.; розроблений з метою будівництва систем міжнародного телефонного зв'язку. Світовий банк надав позику українській телекомунікаційній компанії Укртек обсягом 53,12 млн дол. У проекті беруть участь 26 міжнародних телекомунікаційних компаній і банків.

"Газовілічильники". У 1997 р. контракт під державну гарантію обсягом 80,59 млн дол. ЄБРР підписав з державною компанією "Укр-газ". Мета проекту полягає у встановленні понад 1 млн житлових і комунально-побутових газових лічильників у Дніпропетровській області, що дасть змогу ефективніше використовувати енергію в регіоні.

Серед проектів приватного сектора найбільшими за обсягом кредитів були проекти кредитної лінії на розвиток малого і середнього підприємництва. Угода про відкриття цієї лінії обсягом 121,2 млн дол. була підписана у грудні 1994 р. Було здійснено понад 100 проектів у 22 регіонах України, створено майже 3000 нових робочих місць.

У 1997 р. перший в Україні приватизований пивзавод "Оболонь" уклав угоду з ЄБРР обсягом 40 млн дол. з метою розширення виробничих потужностей, модернізації виробництва, переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності.

Однак при обслуговуванні кредитних ліній ЄБРР в українських банків-агентів виникає багато проблем.

По-перше, максимальна маржа ЄБРР, що становить 5 %, часто неспроможна покрити всі витрати на здобуття статусу банку-агента.

По-друге, технологічне обладнання має надходити лише з країн-вкладників, навіть якщо обладнання вітчизняного виробництва не менш якісне і до того ж дешевше. Щоправда, нині можна купувати не чистий імпорт, а продукцію спільних підприємств з часткою іноземного капіталу не менш як 50 %.

По-третє, процедура контролю за використанням кредиту дуже жорстка. Щорічно, починаючи з першого року користування довгостроковим кредитом, позичальник має подавати банку-агенту фінансовий звіт, а якщо кредит не буде повернутий, його повинен повернути уповноважений банк.

По-четверте, фінансуються лише абсолютно надійні проекти, тому з 50 перспективних проектів реально кредитується лише п'ять.

По-п'яте, в Україні є лише невелика кількість позичальників, які відповідають вимогам ЄБРР і дотримуються жорстких рекомендацій щодо спрямованості проектів.

Ще одним напрямком діяльності ЄБРР в Україні є заснування постприватизаційних фондів. Один з них обсягом близько 30 млн дол. створюється у Південній Україні зі штаб-квартирою в Одесі для фінансування малих приватних підприємств. Партнером у цьому фонді є уряд Іспанії. Ще кілька фондів створюються у Східній, Північно-Східній та Західній Україні.

З 8 по 12 травня 1998 р. у Києві відбулися чергові щорічні збори ЄБРР.

Україна і МВФ.

Україна подала заяву про вступ до МВФ одразу після проголошення незалежності. Заяву було розглянуто Виконавчою Радою МВФ, і експерти за дорученням Директорату Фонду почали вивчати соціально-економічну ситуацію в Україні та перспективи розвитку її економіки. У результаті згідно з Резолюцією про членство, 3 вересня 1992 р. Україна отримала статус члена МВФ. Квота України в МВФ становить майже 1523 млн дол. Порядок підготовки та реалізації проектів розвитку економіки України регламентується статтями угод МВФ, які Україна має виконувати як член МВФ. Кабінету Міністрів України було надано повноваження щодо вирішення питань щодо участі в Департаменті Спеціальних прав запозичення МВФ і виконання всіх необхідних зобов'язань. Приєднавшись до МВФ, Україна взяла на себе такі зобов'язання:

• здійснити реформи макроекономічної стабілізації, стримати інфляцію, ліквідувати бюджетний дефіцит і дефіцит платіжного балансу, стабілізувати національну грошову одиницю;

• здійснити приватизацію, структурну та інституціональну перебудову економіки, стати на шлях створення ринкової системи;

• здійснити лібералізацію цін, перейти на режим ринкового ціноутворення, зняти валютні обмеження і обмеження із зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародний валютний фонд 26 жовтня 1994 р. ухвалив рішення про надання Україні системної трансформаційної позики (СТП) загальним обсягом 498,65 млн СДР. Перший транш цієї позики обсягом 371 млн дол. надійшов в Україну в 1994 р. Умови МВФ передбачали використання цих коштів на збільшення офіційних резервів НБУ, здійснення валютних інтервенцій для підтримки курсу національної валюти, а також на покриття нестачі валютних коштів в економіці для фінансування імпорту. Термін надання позики становить 10 років, а пільговий період, протягом якого необхідно сплачувати лише відсотки, — 4,5 року.

7 квітня 1995 р. було укладено угоду про надання Україні резервного кредиту (Stand-by) обсягом 997,3 млн СДР на 5 років під 6-7 % річних з терміном відстрочення основних виплат 3,25 року. Кошти призначалися для підтримки стабільності валюти і покриття платіжного балансу. Реально Україна отримала за цією кредитною лінією 538,65 млн СДР. Друга лінія цього кредиту була відкрита з 1996 по 1997 р. обсягом 598 млн СДР, усі дев'ять траншів якої надійшли в Україну.

У серпні 1997 р. було відкрито третю лінію кредитного резерву обсягом 398,92 млн СДР. Отже, загалом за системною трансформаційною позикою і резервним кредитом Україна на кінець червня 1998 р. отримала 1816 млн СДР. Звичайно, кошти МВФ використовуються для поповнення резервів НБУ, які спрямовуються для підтримки національної валюти, а також покриття платіжного балансу.

Україна співпрацюватиме з МВФ у таких сферах:

• дерегуляція і адміністративна реформа;

• приватизація і демонополізація;

• реформування банківського сектора;

• реформування сільськогосподарського та енергетичного секторів.

Уряд України і НБУ прийняли програму макроекономічної адаптації на період з 1 липня 1998 р. по 30 червня 2001 р. Мета цієї програми — досягти тривалого економічного розвитку і прискорити перехід до ринкової економіки. У межах цієї програми передбачається зміцнити фінансове забезпечення громадян, прискорити приватизацію, розвинути приватний економічний сектор, здійснити адміністративну реформу. Найменш забезпеченим прошаркам населення заплановано подавати соціальну допомогу. Міжнародний валютний фонд висунув низку вимог, які в податково-бюджетній сфері полягають у зменшенні податкового тиску через скасування відрахувань до Фонду з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з відповідним скороченням витрат на Чорнобильські програми, у відміні всіх місцевих відрахувань до Фонду оплати праці, зменшенні відрахувань до Фонду соціального страхування на 1 %, підвищенні акцизного збору, посиленні функцій податкової системи. У фінансовому секторі вимоги стосуються посилення НБУ контролю за ліквідністю банків і дотриманням ними економічних нормативів, упровадження стратегії діяльності з великими банками, розробки НБУ стратегії реструктуризації, злиття та ліквідації банків, нормалізації відносин між урядом і комерційними банками. У сфері зовнішньої торгівлі висувається вимога скасувати пільги на встановлення імпортних тарифів, за винятком імпорту за Чорнобильськими програмами, гуманітарною допомогою, програмами дво- та багатосторонньої технічної допомоги, а також поліпшити прозорість та якість макроеконо-мічної статистики.

Однак політико-економічна ситуація, що склалася в Україні, ставить під сумнів можливість виконання вимог МВФ. Якщо уряд збільшить фіскальний тиск, то населення швидко зубожіє, дрібні підприємства збанкрутують через стагнацію промисловості, зменшиться кількість державних підприємств, привабливих для іноземних інвесторів.

У вересні 1998 р. МВФ відкрив трирічну програму кредитування ЕРР загальним обсягом 2,6 млрд дол. Від початку її реалізації в Україну надійшло 965 млн дол. 3 вересня 1999 р. МВФ припинив кредитування за цією програмою через порушення Україною встановлених умов. Національний банк України було звинувачено в нецільовому використанні кредитів МВФ, здійсненні операцій, покликаних прикрасити ситуацію із золотовалютними резервами з метою виконання умов отримання кредитів МВФ. Для перевірки цих порушень МВФ розпочав спеціальний аудит у НБУ, що складався з трьох етапів. На першому етапі було виявлено деякі факти надання Україною неточних даних про рівень національних резервів. На другому етапі не було знайдено додаткової інформації, що підтверджувала б цей факт. Третій етап аудиту діяльності НБУ завершився в серпні 2000 р.

Серед порушень Україною умов надання позики ЕРР було виявлено такі: подальше скорочення доходів бюджету; зниження темпів реформування енергетичного сектора і сільського господарства; економічний спад, що триває через низькі темпи впровадження реформ держуправління і в реальному секторі; низькі тарифи на житлово-комунальні послуги. Фонд не задовольняє також розбалансованість Державного бюджету, що негативно позначається на платіжній дисципліні і рівні процентних ставок; низька якість державних витрат; висока вартість і короткостроковість банківських кредитів; нестабільність курсу валюти; відплив капіталів.

Україна і МФК.

Україна вступила до МФК у 1992 р. Перша інвестиція обсягом 3,5 млн дол. у 1994-1996 рр. надійшла до фонду "Україна", що керується групою венчурного капіталу "Клефлін капітал менеджмент". Особливу увагу МФК приділяє приватизації в агропромисловому секторі. Восени 1995 р. Уряд України запросив МФК узяти участь у Проекті приватизації землі та реорганізації сільськогосподарських підприємств. Проект передбачав реорганізацію колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) і створення на їх базі нових ефективних сільськогосподарських структур. Розпочався проект у Донецькій області. На третьому році його реалізації був створений Центр "Донецька Аграрна Реформа", який запропонував реорганізувати КСП області. Міжнародну фінансову корпорацію фінансують переважно уряди Швеції, Норвегії, Данії і Японії. Протягом чотирьох років діяльності Проекту було реорганізовано 66 КСП. Так, було створено 128 нових приватних підприємств і 401 особа отримала земельну ділянку для створення фермерських господарств. Успіх проекту був визнаний адміністраціями ще 14 областей.

У 1996 р. МФК надала кредит Першому українському міжнародному банку обсягом 10 млн дол. для позик місцевим приватним компаніям.

Міжнародна фінансова корпорація здійснила також Проект приватизації незавершеного будівництва в Україні, який фінансувало агентство США з міжнародного розвитку. Корпорація здійснила також дослідження проблем розвитку малого бізнесу в Україні, яке виявило, що суттєвою перепоною на шляху розвитку підприємств в Україні є недостатній рівень підготовки персоналу підприємств і приватних фірм. Найгостріше ця проблема відчувається в сільській місцевості. Корпорація має намір активізувати інвестування в економіку України і надати технічну допомогу. Особливу увагу корпорація приділятиме фінансовому, агропромисловому секторам та телекомунікаційній інфраструктурі.

1. Визначення Світового банку. Організаційна структура МБРР та напрямки його діяльності.

2. Які міжнародні організації входять до групи Світового банку? Мета існування кожної з них.

3. Міжнародні валютно-фінансові організації та регіональні.

4. Напрямки діяльності та проекти, які ЄБРР здійснює в Україні. Які проблеми виникають у співробітництві України з ЄБРР?

5. У чому полягає допомога МВФ Україні?

6. Мета співробітництва України з Міжнародною фінансовою корпорацією.