special

Експертиза товарів - Коломієць Т.М.

Pозділ 2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі

Ключові слова: торгова палата, обов'язкове та добровільне членство, Торгова палата Брюсселя, Союз німецьких торгово-промислових палат, Міжнародна торгова палата, Асоціація Європейських торгово-промислових палат, Українська торгово-промислова палата.

2.1. Особливості функціонування торгово-промислових палат у світі

Торгово-промислові палати існують в усіх розвинених країнах. Саме поняття "торгова палата" виникло на Заході (у Франції) ще в XVI столітті і було пов'язане із зародженням некомерційних об'єднань, зборів представників ділового світу з метою розробки єдиних правил у торгівлі та виробництві.

Загальні закони розвитку ринкової економіки визначають ідентичність функцій та завдань, що виконуються і використовуються торгово-промисловими палатами. Будучи представниками інтересів груп підприємців з усіх секторів економіки, західні торгові палати представляють також економічні інтереси своїх країн в цілому. У цьому полягає принципова відмінність палат від галузевих асоціацій підприємств, що замкнуті колом інтересів свого сектора діяльності.

Торгові (або торгово-промислові) палати тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики та соціального партнерства. Беручи активну участь у процесі прийняття законів та інших рішень, вони користуються правом законодавчої ініціативи, направляють за проектами законів свої висновки, беруть участь у роботі уряду, парламенту та його комісій. Відповідно регіональні та місцеві палати взаємодіють з органами влади регіону, області, міста, беруть участь у прийнятті рішень з питань їх економічного розвитку. При цьому вони виходять не з політичних інтересів яких-небудь партій, а загальних інтересів усього суспільства, Що має принципове значення для стійкості економічної політики власних структур.

Правовою основою створення та функціонування торгових палат є спеціальне або загальне законодавство країни, а у ряді випадків власний статут палати.

Спеціальні закони деяких країн (Австрії, Італії, Німеччини, Франції) містять положення, які визначають порядок створення торгових палат, їх правочинність, основні направлення та сфери діяльності, порядок управління, структуру виконавчих органів, відносини з державними установами.

Такі торгові палати часто називають самокерованими структурами, в яких підприємці вирішують свої проблеми у межах закону самостійно та незалежно від впливу держави. Незважаючи на те, що характер економічних проблем часто відносить їх до сфери державного регулювання, держава свідомо делегує їх розгляд до відання торгової палати, наділяючи її відповідними повноваженнями. Таким чином, палата як носій інтересів усієї економіки країни або регіону прагне виконувати свої функції на користь подальшого економічного розвитку, що у підсумку відповідає інтересам держави. Держава ж залишає за собою право нагляду за діяльністю палат. Наприклад, в Німеччині міністр економіки може втручатися у діяльність торгово-промислової палати тільки у тих випадках, коли палата припускає порушення чинного законодавства. При цьому статути земельних палат вважаються елементами чинного законодавства.

У країнах, де не існує спеціального законодавства про палати, їх організація та діяльність здійснюється на основі загального цивільного законодавства. Так, у Великобританії торгові палати поряд з асоціаціями, федераціями промисловців створюються як компанії з обмеженою відповідальністю під гарантію членів. На практиці це означає, що члени палати відповідають за її обов'язками у межах сплаченого членського внеску. Специфічні положення, які відрізняють палату від комерційної фірми, фіксуються в статуті, у тому числі і принцип безприбутковості, порядок формування членської бази, принципи управління. Навіть у випадку ліквідації палати частина її активів, що залишилися після сплати боргових зобов'язань, не розподіляється між її членами, а переводиться іншим аналогічним організаціям.

Існує два підходи до формування членської бази торгової палати:

  1. обов'язкове членство для визначених спеціальним законом учасників господарської діяльності;
  2. добровільне членство.

Критерій характеру членства є досить вагомим моментом, що впливає практично на всі сторони діяльності торгової палати.

Обов'язкове членство у торгових палатах встановлено в таких країнах, як Німеччина, Австрія, Франція, Люксембург, Нідерланди, Іспанія, Італія та інших. Воно може встановлюватися державою тільки на підставі закону.

Позитивним такого принципу є те, що до сфери відповідальності палати включається всі без винятку сектори економіки (промисловість, торгівля, банки, страхування, транспорт, послуги та ін.) Таким чином, палата представляє все ділове співтовариство країни або регіону. Це призводить до того, що думки та пропозиції торгової палати мають важливе значення, оскільки виражають збалансовані, узгоджені інтереси усіх секторів економіки. Крім того, обов'язкове членство гарантує тісні контакти у повсякденній роботі з усіма підприємствами регіону.

Незалежність торгових палат від держави закріплена в законі. Таким чином, вона забезпечується повною фінансовою самостійністю у формуванні та виконанні своїх бюджетів, а також свободою прийняття рішень у загальних інтересах незалежно від окремих або групових поглядів.

Контроль з боку держави зазвичай здійснюється міністерством економіки або промисловості і стосується, як правило, розслідувань скарг на діяльність торгових палат (наприклад, стосовно відмови палати видати сертифікат походження або законності проведених виборів до керівних органів палати), а також правильності створення бюджету та реальності витрат. Разом з тим слід зазначити, що палата У цьому випадку є своєрідною частиною державної ієрархії і підпорядковується урядовим органам, хоча лише в так званій "дорученій сфері діяльності".

Палати з добровільним членством діють у Великобританії, Канаді, Швеції, Бельгії, Норвегії та Швейцарії як правило, на основі цивільного законодавства і реєструються у відповідних Реєстрах, списках ділової активності. Такі палати, прагнучи до збільшення числа своїх членів, вимушені постійно доводити свою необхідність діловим колам регіону, країни. У іншому випадку ніщо не зможе заставити підприємство платити цій палаті членські внески.

Таким чином, торгово-промислові палати розвинутих країн є інструментом ринкової економіки.

Торгові палати мають досить широке коло функцій, які визначаються в основному двома критеріями: по-перше, характером членства в палаті (обов'язкове або добровільне), по-друге, положенням торгової палати у економіці регіону, в якому вона функціонує (центральне або локальне). Як приклад розглянемо коло функцій двох європейських торгових палат з добровільним та обов'язковим членством.

Торгова палата Брюсселя, яка має добровільне членство, ставить основною метою своєї діяльності — сприяння економічному розвитку та зростанню соціального добробуту у своєму регіоні, а саме:

  1. сприяє створенню професійних палат, відповідних секцій та асоціацій;
  2. організовує відділення для допомоги своїм членам у розгортанні їх діяльності та для полегшення розвитку торгових відносин як у Бельгії, так і за кордоном;
  3. забезпечує постійну підготовку, соціальне зростання та удосконалення кадрів шляхом організації колоквіумів, конгресів, семінарів, лекцій;
  4. готує інформацію з питань торгово-економічних відносин у європейському регіоні (законодавчі акти, статистичні дані, економічні звіти щодо регіонів та галузей промисловості);
  5. видає сертифікати про походження товарів;
  6. розповсюджує інформацію, прямо чи опосередковано пов'язану з цілями організації шляхом друкування та публікації досліджень і періодичних або неперіодичних видань;
  7. консультує з питань трудового законодавства та соціального захисту;
  8. домагається усіма можливими законними засобами прийняття заходів, що відповідають інтересам, які вона представляє, повідомляючи за необхідності владу, та відстоюючи перед ними погляди та побажання відповідних професійних палат, секцій та асоціацій.
  9. Найбільш яскравим прикладом палати з обов'язковим членством є Союз німецьких торгово-промислових палат фІНТ), який поряд із загальними для палат напрямками діяльності здійснює такі специфічні функції:
  10. бере участь у роботі погоджувальних органів щодо вирішення спорів у галузі конкуренції;
  11. надає допомогу реєстраційному суду свого регіону при заповненні торгового реєстру. У свою чергу, реєстраційні суди зобов'язані інформувати палати про всі реєстрації;
  12. проводить експертизи торгових звичаїв (за запитом суду палата зобов'язана визначити, чи існує в її районі (окрузі) той чи інший торговий звичай);
  13. здійснює нагляд за діяльністю бірж, створення яких потребує державного дозволу.
  14. видає дозвіл на заняття підприємництвом;
  15. проводить заходи щодо перекваліфікації та підвищення кваліфікації у певних сферах знань та професійної діяльності.
  16. як представники інтересів економіки своїх районів беруть участь у розробці планів розвитку відповідних районів (областей);

8) беруть участь у формуванні направлень економічної політики.

Слід зазначити, що якщо для торгових палат з обов'язковимm членством функції представництва інтересів ділових кіл, а також сприяння розвитку зовнішньої торгівлі встановлюються законом, то палати з добровільним членством можуть виконувати ці функції лише тією мірою, якою вони здатні, враховуючи розмір членської бази, а також наскільки це допускає держава в силу реального авторитету палати у суспільстві.

Прикладом може бути Торгова палата США, яка є найбільшою Добровільною асоціацією ділових кіл цієї країни. До її складу входить більше 200 тис. членів з усіх галузей та секторів економіки, а також як колективні члени - 2,8 тис. торгових палат штатів та міст і більше ^ тис. інших підприємницьких асоціацій. З причин свого загальнонаціонального характеру Торгова палата США, окрім повного набору внутрішньоекономічних функцій, що нею виконуються, користується значним впливом у державних структурах, а також відіграє активну роль у зовнішньоекономічній області.

Коло завдань та функцій центральних торгових палат значно ширше, ніж у локальних. Так, наприклад, у Німеччині земельні торгово-промислові палати впливають на економічну політику федерального уряду через свою головну організацію ОШТ. Позиції палат враховуються при підготовці будь-яких, пов'язаних з економікою проектів законів або постанов, як федеральними міністерствами, так і комісіями Бундестагу.

БІНТ координує роботу земельних торгово-промислових палат шляхом інформаційного забезпечення з правових та економічних питань у країні та за кордоном. Він організовує та проводить серед палат семінари про обмін досвідом роботи, конференції керівного складу, розповсюджує типові документи та формуляри, які раціоналізують поточну роботу палат.

У галузі міжнародної діяльності функції палат реалізуються, як правило, через свої центральні органи, чи в координації з ними.

Так, наприклад, Торгова палата США використовує в інтересах палат штатів, міст та власне членів більше 60 змішаних палат у різних країнах світу, а низка Європейських торгових палат з обов'язковим членством діють з позицій дипломатичних представництв своєї країни за кордоном.

У Північній Кореї за їх участю засновані комітети з двостороннього торговельно-економічного співробітництва з більш ніж 30 країнами. Комітети проводять щорічні зустрічі з питань торгівлі, інвестицій та технологій. Палатою також підписані протоколи про співпрацю з 65 країнами.

Торгово-промислові палати розробляють також міжнародні торгово-політичні питання, правові норми міжнародної торгівлі, виставочної діяльності тощо.

Принципи управління та організаційна структура торгових палат, залежно від їх ролі у суспільстві, відповідають, з одного боку, демократичним засадам, які припускають звітність перед членами палати та виборність органів управління з деякими вилученнями для палат з обов'язковим членством. З іншого боку, як правило, характеризуються наявністю потужної та розгалуженої виконавчої структури, призначеної для обслуговування членів та реалізації вищеперерахованих функцій.

Вищим органом управління практично в усіх торгових палатах з добровільним членством є загальні збори членів або делегатів. До виключної компетенції загальних зборів відноситься прийняття статуту, порядку обрання до органів управління палати, розробка основних напрямків діяльності, визначення розмірів членських внесків та тарифів за послуги, затвердження кошторису витрат. Загальні збори обирають президента, правління, президію, функції яких визначені статутом. У період між загальними зборами палати її діяльністю керує правління.

Структура та принципи управління торгових палат з обов'язковим членством аналогічні, проте у деяких країнах закон встановлює особливі права держави в управлінні палатами.

Торгові палати підтримують тісні зв'язки з пресою, радіо та телебаченням. Метою таких контактів є надання інформації, ознайомлення громадськості, а також роз'яснення тих проблем, з якими їм доводиться стикатися.



 

Created/Updated: 25.05.2018