Главная Менеджмент Конспекты лекций Управління спецпроектами (конспект лекцій НУДПСУ)

Управління спецпроектами (конспект лекцій НУДПСУ)

5.6. Часові параметри та оптимізація сітьових графіків

Якщо шлях не критичнм, то він має резерв часу, який визначається як різниця між довжиною критичного шляху і того, що розглядається. Він показує, на скільки у сумі може бути збільшена тривалість всіх робіт, що належать цьому шляху. Звідси можна зробити висновок, що кожна з робіт шляху на його ділянці, що не збігається з критичним шляхом (замкнутим між двома подіями критичного шляху), має резерв часу.

Повний резерв часу роботи показує, на скільки можна збільшити час виконання даної роботи за умови, що термін виконання комплексу робіт не зміниться.

Повний резерв часу роботи дорівнює резерву максимального зі шляхів, що проходить через дану роботу. Цей резерв можна використати при виконанні даної роботи, якщо її початкова подія здійсниться в самий ранній термін, і можна допустити здійснення кінцевої події в його самий пізній термін.

Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що він належить не тільки цій роботі, але і всім повним шляхам, що проходять через неї. При використанні повного резерву часу тільки для однієї роботи, резерви часу інших робіт, що лежать на максимальному шляху будуть цілком вичерпані. Резерви часу робіт, що лежать на інших (не максимальних по тривалості) шляхах, що проходять через цю роботу, скоротяться відповідно на величину використаного резерву.

Інші резерви часу роботи є частинами її повного резерву.

Реально на практиці тривалість робіт, фактичний їхній стан можуть змінюватися. При цьому може змінюватися й очікуваний час настання події, закінчення робіт і критичний шлях. Знаючи критичний шлях, керівництво може зосередитися на тих роботах, що є вирішальними з погляду термінів закінчення всіх робіт.

Після знаходження критичного шляху, резервів часу робіт і оцінки імовірності виконання проекту в заданий термін повинен бути проведений всебічний аналіз сітьового графіка і прийняті заходи для його оптимізації. Цей досить важливий етап у розробці сітьових графіків розкриває основну ідею СПУ. Він полягає в приведенні сітьового графіка у відповідність із заданими термінами і можливостями організації, що розробляє проект.

Оптимізація сітьового графіка в залежності від повноти розв'язуваних задач може бути умовно розділена на приватну і комплексну. Видами приватної оптимізації сітьового графіка є: мінімізація часу виконання комплексу робіт при заданій його вартості; мінімізація вартості комплексу робіт при заданому часі виконання проекту. Комплексна оптимізація являє собою знаходження оптимального співвідношення величин вартості і термінів виконання проекту в залежності від конкретних цілей, що ставляться при його реалізації.

Оптимізація сітьового графіка представляє процес поліпшення організації виконання комплексу робіт з урахуванням терміну його виконання. Оптимізація проводиться з метою скорочення довжини критичного шляху, раціонального використання ресурсів.

У першу чергу приймаються заходи для скорочення тривалості робіт, що знаходяться на критичному шляху. Це досягається:

? перерозподілом усіх видів ресурсів, як тимчасових (використання резервів часу некритичних шляхів), так і трудових, матеріальних, енергетичних, при цьому перерозподіл ресурсів повинен йти, як правило, із зон, менш напружених, у зони, що поєднують найбільш напружені роботи.

Наприклад, можна збільшити змінність робіт на "вузьких" ділянках будівництва. Це захід найбільш ефективний, оскільки дозволяє домогтися потрібного результату при тих же ведучих машинах (екскаваторі , верстаті і т.д.), тільки збільшивши чисельність робітників.

? скороченням трудомісткості критичних робіт за рахунок передачі частини робіт на інші шляхи, що мають резерви часу;

? переглядом топології мережі , зміною складу робіт і структури мережі.

? забезпечити проведення паралельних (сполучених) робіт;

? розділити широкий фронт робіт на більш дрібні зони або ділянки;

? зменшити тривалість програми можна шляхом зміни застосовуваної технології, наприклад, у будівництві, заміною монолітних залізобетонних конструкцій бірними елементами, що виготовляються на заводі.

Проводячи коригування графіка треба мати на увазі, що робітників забезпечують ресурсами до визначеної межі (щоб кожен робітник був забезпечений достатнім фронтом робіт і мав можливість дотримуватись правил техніки безпеки).

У процесі скорочення тривалості робіт критичний шлях може змінитися, і надалі процесс оптимізації буде спрямований на скорочення тривалості робіт нового критичного шляху і так буде продовжуватися до одержання задовільного результату. В ідеалі довжина кожного з повних шляхів може стати рівною довжині критичного шляху або принаймні шляху критичної зони. Тоді всі роботи будуть вестися з рівною напругою, а термін завершення проекту істотно скоротяться.

На практиці при спробах ефективного поліпшення складеного плану неминуче введення додатково до оцінок термінів фактора вартості робіт. Проект може зажадати прискорення його виконання, що, природно, відіб'ється на вартості: вона збільшиться. Тому необхідно визначити оптимальне співвідношення між вартістю проекту і тривалістю його виконання.

При використанні методу "час-вартість" припускають, що зменшення тривалості роботи пропорційно зростанню її вартості. Зростання вартості при зменшенні часу називається витратами на прискорення.

В даний час на практиці мережу спочатку корегують за часом, тобто приводять її до заданого терміну закінчення будівництва. Потім приступають до корегування графіка за критерієм розподілу ресурсів, починаючи з трудових ресурсів.

Варто відзначити, що при лінійній залежності вартості робіт від їхньої тривалості задача побудови оптимального сітьового графіка може бути сформульована як задача лінійного програмування, у якій необхідно мінімізувати вартість виконання проекту при обмеженні, по-перше, тривалості кожної роботи у встановлених межах, а, по-друге, тривалості будь-якого повного шляху сітьового графіка не більш установленого терміну виконання проекту.

Отже, методи сітьового планування і управління забезпечують керівників і виконавців на всіх ділянках роботи обґрунтованою інформацією, що необхідна їм для прийняття рішень по плануванню, організації і контролю. А при використанні обчислювальної техніки СПУ є вже не просто одним з методів планування, а автоматизованим методом управління виробничим процесом.