Главная Финансовое право Книги Фінансове право - Віхров О.П.

Фінансове право - Віхров О.П.

3. Бюджетний устрій в Україні

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Кожна держава має свою бюджетну систему і встановлює принципи її побудови, з тим щоб власний бюджет мала сама держава, її частини (якщо це федерація) і всі адміністративно-територіальні одиниці, тобто бюджетний устрій в державі визначається формою державного устрою і включає в себе організацію бюджетної системи, принципи її побудови, повноваження законодавчих та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Бюджетний устрій це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу.

Бюджетно-правові норми установлюють види бюджетів, які діють на території держави, місце їх у бюджетній системі, взаємозв’язок між ними і принципи функціонування.

Бюджетний устрій залежить від державного устрою. Україна унітарна держава, в якій, відповідно до статті 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самоврядування, функціонування якого без власних бюджетів неможливо. В зв’язку з цим бюджетна система України складається з двох рівнів:

1) державний бюджет;

2) республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети.

У державах з федеративною формою устрою існує трирівнева бюджетна система: федеральний бюджет; бюджети суб’єктів федерації (наприклад, у Російській Федерації республіканські бюджети республік у складі РФ, крайові, обласні бюджети областей, міські бюджети міст Москви та СанктПетербурга, обласні бюджети автономних областей, окружні бюджети автономних областей); місцеві бюджети районні бюджети районів, міські бюджети, районні бюджети в містах, бюджети селищ і сіл.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Україна змінила принцип побудови державного бюджету. В часи входження України в Союз РСР державний бюджет України об’єднував в собі республіканський бюджет, бюджети областей та міст Києва та Севастополя, тобто являв собою сукупність усіх бюджетів.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним (консолідованим, як називають зведені бюджети всюди, в тому числі і в Росії) бюджетом України.

Зведений бюджет не затверджується Верховною Радою України, а використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Кожний з видів бюджетів, які існують в Україні, затверджується відповідним органом місцевого самоврядування, але і в системі місцевих бюджетів існують зведені (консолідовані) бюджети, які об’єднуються спочатку з бюджетом вищого рівня, а потім в бюджет області, а бюджети областей входять у зведений (консолідований) бюджет України.

Зведеними (консолідованими) бюджетами в Україні є: Державний бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим; бюджети областей; бюджети районів; бюджети міст, які мають районний поділ.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. Хоча в бюджеті Автономної Республіки Крим є республіканський і місцеві бюджети, це не робить бюджетну систему України трирівневою, оскільки стаття 134 Конституції України установила, що Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. У статті 137 Конституції України, де закріплені питання, які нормативне регулює Автономна Республіка Крим, бюджетнофінансових питань немає.

Бюджет області об’єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об’єднує районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районних, міських Рад за наявності необхідної фінансової бази, але далі встановлено, що районні, міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Стаття 140 Конституції України встановила, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Районні і обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Зі статті 140 Конституції випливає, що сільські, селищні і міські ради здійснюють місцеве самоврядування, що неможливо без достатньої матеріальної і фінансової бази. Стаття 142 Конституції установлює цю матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, в тому числі і доходи місцевих бюджетів.

Стаття 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко встановила, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети. Це свідчить про те, що сільські, селищні та міські бюджети існують.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській, районній в місті раді адміністративне підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, бюджети цих адміністративно-територіальних утворень об’єднуються відповідно у бюджеті міста або бюджеті району в місті, радам яких ці населені пункти підпорядковані.

Бюджетний устрій в Україні ґрунтується на принципах єдності, визначених Бюджетним кодексом України (стаття 7):

1) принцип єдності бюджетної системи України єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Бюджетна класифікація єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв’язку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це в обов’язковому порядку Верховну Раду України.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1. Класифікація доходів бюджету. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

податкові надходження це передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;

неподаткові надходження:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

доходи від операцій з капіталом;

трансферти це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

2. Класифікація видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету.

Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмноцільовим методом.

Класифікація фінансування бюджету

Визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора за категоріями кредиторів або власників боргових зобов’язань;

2) фінансування за типом боргового зобов’язання за засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.

Класифікація боргу

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.

Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання.

За допомогою бюджетної класифікації в фінансових, податкових органах, кредитних та бюджетних установах провадиться облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів. Саме бюджетна класифікація допомагає проводити дійовий контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

Постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 року затверджена нова структура бюджетної класифікації України В умовах проведення реформ в економіці та управлінні вона повинна забезпечити бюджетний облік і ефективність контролю за бюджетом з боку законодавчої та виконавчої влади.

Призначення бюджетної класифікації забезпечити співставлення показників бюджетів усіх рівній, тобто державного бюджету і місцевих бюджетів. Вона використовується на всіх стадіях бюджетного процесу, а також при складанні органами виконавчої влади зведених (консолідованих) бюджетів.