special

Фінансове право - Віхров О.П.

2. Правовий режим цільових бюджетних фондів та державних позабюджетних фондів

В складі державного бюджету України створюються цільові фонди коштів для їх більш оперативного і ефективного використання для розвитку галузей народного господарства, боротьби з незайнятістю, задоволення соціальних потреб населення, бо кошти, які вносять в бюджет платники, мають цільове призначення. Крім того, джерелами формування цільових бюджетних фондів можуть бути бюджетні кошти, цільові державні позики.

Законом України “Про Державний бюджет України на 1997 рік” в Державний бюджет включені Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; Державний фонд сприяння зайнятості населення; Фонд розвитку паливноенергетичного комплексу; Державний дорожній фонд; Державний інноваційний фонд; Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Нову правову основу одержав Фонд, який має поширену назву “Чорнобильського”.

Верховна Рада України прийняла 20 червня 1997 року новий Закон “Про формування Фонду для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення”.

Платниками збору в Фонд є: суб’єкти підприємницької діяльності, яка пов’язана з одержанням прибутку, незалежно від форм власності та їх підпорядкованості як на території України, так і за її межами, що здійснюють оплату праці, філіали та інші відокремлені підрозділи платників збору, які платять за працю, але не мають статусу юридичної особи.

Збір вносять і нерезиденти, які одержують доходи в Україні і здійснюють оплату праці, крім тих, які належать до дипломатичного корпусу або мають імунітет згідно з міжнародними договорами.

Постійні представництва нерезидентів, які одержують доходи з джерел в Україні або виконують представницькі функції, що стосуються таких нерезидентів або їх засновників, які сплачують за працю.

Об’єктом обкладання є фактичні витрати на оплату праці у будь-якому вигляді. Збір зараховується в склад доходів Державного бюджету, а сплачується він одночасно з одержанням коштів у банку на оплату праці.

Звільняються від сплати внесків до Фонду Чорнобиля:

підприємства вугільної промисловості;

підприємства по видобутку залізної та марганцевої руд підземним способом і будівництву шахт;

підприємства і організації Української спілки Сліпих та глухих за переліком Кабінету Міністрів України, але за умов, що інваліди складають понад 50 % загальної чисельності працюючих на основному виробництві.

Кошти Фонду витрачаються на фінансування видатків, передбачених Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Закон забороняє використовувати кошти фонду не за цільовим призначенням, в тому числі на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо.

Ставка збору складає 10% від об’єкта оподаткування з віднесенням сплачених сум на валові витрати виробництва і обігу платників.

До прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 1997 рік” до Чорнобильського Фонду ставка внесків дорівнювала 12%. У проекті Закону “Про Державний бюджет України на 1997 рік” пропонувалося ставку в 12% зберегти до 1 липня, а з 1 липня 1997 року встановити ставку у розмірі 6 % фонду оплати праці. В кінцевому підсумку ставку затвердили на 1997 рік у розмірі 10%.

Закон також забороняє змінювати об’єкт обкладання, ставку збору, порядок його обчислення, строк сплати і пільги інакше, як внесенням змін в цей Закон.

У Державному бюджеті України на 1997 рік за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення було заплановано профінансувати витрати на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та медичне забезпечення цих громадян; на державні капітальні вкладення; самостійне переселення громадян з радіаційне забруднених територій і будівництво житла для громадян, віднесених до першої категорії потерпілих; забезпечення робіт у зоні відчуження та інші цільові витрати Чорнобильської програми.

До складу Державного бюджету України з 1995 року включено Фонд розвитку паливноенергетичного комплексу з метою забезпечення суспільного виробництва паливноенергетичними ресурсами. Кошти Фонду використовуються для фінансування будівництва об’єктів виробничого призначення паливноенергетичного комплексу (насамперед пускових), придбання обладнання для нових очисних і підготовчих вибоїв, фінансування заходів щодо технічного переозброєння підприємств, енергозбереження.

Фонд формується за рахунок відрахувань від непрямих податків, які сплачують суб’єкти підприємництва, від реалізації методів та реалізації на експорт металобрухту, карбаміду і аміаку (з віднесенням на собівартість) підприємств металургійної та хімічної промисловості незалежно від форм власності.

До складу Державного бюджету на 1998 рік включається Фонд охорони навколишнього природного середовища. Цей Фонд утворюється як на державному, так і на місцевих рівнях, відповідно до статті 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, та законами “Про природнозаповідний фонд України”.

Джерела формування цього фонду були встановлені названими законами та Положенням про республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 року.

Джерелами формування Фонду охорони навколишнього середовища є:

платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище від стаціонарних джерел забруднення і розміщення відходів у межах установлених лімітів та від пересувних джерел;

суми штрафів за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

суми грошових стягнень на відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в результаті господарської чи іншої діяльності юридичних осіб;

цільові та інші добровільні внески юридичних осіб і громадян, а також надходження від реалізації конфіскованого відповідно до законодавства майна, яке було предметом екологічного порушення.

Використовуються кошти бюджетного цільового фонду на розробку та здійснення загальнодержавних та регіональних комплексних програм щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального користування природними ресурсами, на вжиття заходів у надзвичайних екологічних ситуаціях та на проведення робіт по ліквідації негативних екологічних наслідків від аварій та катастроф.

Ще в 1991 році було прийнято Закон України “Про джерела фінансування шляхового господарства України”. В 1997 році в нього були внесені чергові зміни і доповнення. Тепер в структурі Державного бюджету створено Державний дорожній фонд.

У формуванні цього Фонду беруть участь підприємства і господарські організації незалежно від форм власності. Вони відраховують кошти на покриття витрат, пов’язаних з будівництвом, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування. Ці відрахування здійснюються за нормами, установленими Верховною Радою Республіки Крим, обласними радами в залежності від обсягів виробництва продукції та виконаних робіт (у межах 0,40,8%), постачальницькозбутових організацій в межах 0,030,06% від товарообороту (обігу), а від продажу бензину, дизельного палива, зрідженого газу 7% від обсягу реалізації, від доходів від експлуатації автотранспорту 2%. В цей фонд зараховується і збір за проїзд дорогами України транспортних засобів іноземних власників у ВКВ. Стягує збір з іноземців “Укрінтеравтосервіс” безпосередньо на контрольнопропускних пунктах державного кордону. Підприємства “Укрінтеравтосервісу” 5 % зборів залишають собі для покращання дорожнього сервісу.

З 1997 року в цей Фонд буде зараховуватися ввізне мито і акцизні збори з нафтопродуктів, з імпортних автомобілей, податок з власників транспортних засобів та деякі інші надходження, пов’язані з експлуатацією автотранспорту.

Такі ж фонди формуватимуться у складі місцевих бюджетів. У зв’язку з важливістю питання, яке вирішила Верховна Рада в зв’язку з джерелами формування Дорожнього фонду, були прийняті доповнення до діючого законодавства України відносно системи оподаткування. До числа податків і зборів віднесені платежі, передбачені законом “Про джерела фінансування дорожнього господарства”.

До складу Державного бюджету України включається Державний фонд сприяння зайнятості населення. Він створювався як самостійна ланка фінансової системи України на підставі Закону України “Про зайнятість населення”. Він був створений на державному і місцевому рівнях за рахунок:

асигнувань з Державного і місцевих бюджетів;

обов’язкових внесків підприємств, установ і організацій усіх форм власності і видів діяльності за нормативом, що встановлюється щорічно Верховною Радою України при затвердженні Державного бюджету;

добровільних внесків громадських об’єднань, громадян, іноземних фірм тощо;

коштів служби зайнятості, отриманих нею від проведення господарської діяльності;

цільових фінансових відрахувань підприємств, якщо вони відмовляють у прийнятті на роботу за рахунок 5% квоти або у випадку порушення строків інформування служби зайнятості при вивільненні працівників.

Суми внесків до Державного фонду зайнятості населення визначаються самими платниками виходячи з коштів, спрямованих на споживання для всіх категорій працівників. Платежі є обов’язковими і при закінченні строків стягуються в установленому порядку.

Звільняються від сплати внесків до Державного фонду зайнятості населення: бюджетні та наукові установи в частині бюджетних коштів; підприємства, основною діяльністю яких є вироблення сільськогосподарської продукції в частині коштів фонду споживання, виплачених робітникам, зайнятим у виробничому процесі; підприємства, на яких працюють самі пенсіонери або на яких понад 50% загальної чисельності працівників становлять інваліди; громадські організації, що утримуються за рахунок членських внесків; соціально-культурні заклади профспілок; творчі спілки.

Детальний порядок стягнення, обліку і витрачання коштів цього Фонду регулюється Інструкцією Мінпраці, Мінфіну та Національного банку України.

Не можна не оцінити позитивно Фонд соціального захисту інвалідів, створений відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року із змінами, прийнятими 14 жовтня 1994 року.

Підприємства, які не створили або створили менше, ніж передбачено програмами, місць для працевлаштування інвалідів, щорічно зобов’язані відраховувати до фонду цільові кошти.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не менше 4% від загальної чисельності працюючих на підприємстві. Якщо кількість працюючих не більше 25 чоловік, норматив встановлюється в розмірі 1 робоче місце.

Розмір відрахувань до фонду середня річна заробітна плата на відповідному підприємстві за кожне не створене або не зайняте робоче місце для інваліда.



 

Created/Updated: 25.05.2018