special

Фінансове право - Віхров О.П.

3. Окремі види податків

ПОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Оподаткування прибутку підприємств

Верховна Рада України 22 травня 1997 року прийняла Закон “Про внесення змін і доповнень в Закон України від 28 грудня 1994 р. “Про оподаткування прибутку підприємств”, що вступив у дію з 1.07.97 року.

Згідно зі статтею 2 цього закону платниками податку є всі суб’єкти підприємницької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, а також відокремлені підрозділи, що складають окремий баланс, і представництва, що мають розрахунковий (поточний) рахунок; нерезиденти, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва в Україні; нерезиденти, які здійснюють репатріацію прибутків, одержаних із джерел в Україні; підприємства без статусу юридичної особи.

Особливості сплати податку на прибуток визначено для установ пенітенціарної системи та їх підприємств. Доходи, які вони отримують, спрямовуються на фінансування їх основної діяльності; підприємств залізничного транспорту. Податок на прибуток, одержаний від основної діяльності, сплачують управління залізниці, а від іншої діяльності підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Консолідований податок можуть сплачувати підприємства, які мають підрозділи без статусу юридичних осіб, з урахуванням сум податку, сплаченого відокремленими підрозділами за їх місцем знаходження, але за умови подання заяви до переходу на сплату консолідованого податку до 1 липня року, що передує року, з якого платник податку переходить на сплату консолідованого податку.

Однак платники повинні пам’ятати, що з бюджету не відшкодовуються суми податку, сплаченого відокремленими підрозділами, у випадках, якщо сума податку за консолідованим балансом виходить меншою від суми вже сплаченого податку.

Стаття 4 Закону в новій редакції дає перелік доходів, які включаються до складу валового доходу. З метою оподаткування із валового доходу виключаються: суми прямих і непрямих податків; суми коштів або вартість майна, що надходять у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про сумісну діяльність;

суми доходів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (сертифікатів, посвідчень, реєстрації інших послуг, обов’язковість яких законодавче встановлена), у разі зарахування цих доходів до бюджетів;

дивіденди, одержані платником податку від інших платників податку;

кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги.

Стаття 5 Закону в новій редакції поновому визначає валові витрати виробництва. До складу валових витрат платника тепер включаються суми валових внесків найманого працівника до додаткових пенсійних планів, але не більше 15% сукупного доходу, отриманого таким працівником від платника податку протягом податкового періоду, коли було здійснено перерахування.

Стаття 10 встановила єдину ставку податку на прибуток у розмірі 30%, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи.

Доходи від страхової діяльності (від страхових внесків, страхових платежів, страхових премій за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами) оподатковуються за ставкою 3% від суми валового доходу.

Доходи, одержані за договорами страхування і перестрахування життя, обкладаються податком за ставкою 10% у джерела їх виплати за рахунок таких виплат. Дивіденди оподатковуються за ставкою ЗО % від нарахованої суми виплат за рахунок цих виплат.

За таким же порядком, як дивіденди, оподатковуються доходи від спільної діяльності без створення юридичної особи.

Доходи нерезидентів, одержані від підприємницької діяльності в Україні, оподатковуються на загальних підставах 30%.

Пасивні доходи нерезидентів, отримані з джерел на території України, оподатковуються за ставкою 15% у разі виплати або перерахування таких доходів за рахунок таких виплат. Валові доходи нерезидентів, які не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, отримані з джерел на території України (включаючи постійні представництва таких нерезидентів) у вигляді процентів (доходу) від операцій з цінними паперами, емітованими (випущеними) в обіг особами, які не є платниками цього податку, оподатковуються за ставкою 30% під час виплати тих доходів за рахунок таких виплат. Тобто податок з нерезидента має бути утримано не в момент репатріації прибутків за межі України, а у момент виплати належного нерезиденту доходу, що дасть можливість запобігти уникненню нерезидентами оподаткування.

Доходи нерезидентів, одержані на території України у вигляді дивідендів від операцій страхування ризиків, надання рекламних послуг, оподатковуються за ставкою 30% за рахунок таких виплат.

Доходи нерезидентів від операцій перестрахування ризиків на території України будуть оподатковуватись за ставкою 10% у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

За ставкою 6% оподатковуються доходи резидентів від фрахту у зв’язку із здійсненням міжнародних перевезень.

За новим Законом до сплати податку залучаються підприємства агропромислового комплексу від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. У той же час для таких підприємств передбачено сплату податку на прибуток здійснювати за результатами звітного податкового року.

Підприємствам виробникам сільськогосподарської продукції надано право зменшувати суму нарахованого податку на прибуток на суму податку на землю), що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті, в той час, як всі інші платники відносять суму податку на землю до валових витрат.

У п. 7.11 статті 7 Закону визначено перелік установ і організацій, які відносяться до неприбуткових, їх доходи, отримані у вигляді безоплатної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, коштів, майна, що надходять як компенсація вартості отриманих державних послуг, звільняються від оподаткування.

Доходи від надання передбачених законодавством платних послуг бюджетними установами спрямовуються до бюджету, а у разі недостатнього бюджетного фінансування цих установ зараховуються на спеціальний рахунок і використовуються виключно на їх фінансування в частині непрофінансованого кошторису.

Введено нові форми амортизаційних відрахувань і новий порядок визначення амортизації (стаття 8). Тепер податкова база зменшується на витрати на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів шляхом нарахування амортизаційних відрахувань не з часу введення основних фондів в експлуатацію, як було за старим порядком, а з моменту здійснення цих витрат.

Пільг при оподаткуванні прибутку юридичних осіб обмаль. Так, згідно з п. 7.13 ст. 7 від оподаткування звільняється прибуток, одержуваний підприємствами від реалізації спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва за умови, що вивільнена сума спрямовується на збільшення обсягів виробництва та зниження роздрібних цін на такі продукти.

Звільняється від оподаткування прибуток, одержуваний підприємствами громадських організацій інвалідів від реалізації продукції власного виробництва (за винятком підакцизних товарів, прибутку від посередницької діяльності, грального бізнесу), за умови, якщо кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50% загальної чисельності працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці.

Крім того, до валових витрат включається:

сума коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до державного або місцевих бюджетів, до неприбуткових організацій, але не більше 4% оподатковуваного прибутку звітного періоду;

сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75% таких осіб, цим об’єднанням для провадження їх благодійної діяльності, але не більше 10% оподатковуваного прибутку звітного періоду.

Крім того, передбачено, що в період з 01.07.1997 р. до 01.01.2002 р. податок на прибуток підприємств у розмірі 1,5% від нарахованої його суми зараховується на спеціальний рахунок місцевого бюджету для фінансування житлового будівництва для військовослужбовців.

Законом України (стаття 12) введено норму, згідно з якою будь-який банк або небанківська фінансова установа (крім страхових компаній) мають право створювати страховий резерв для відшкодування збитків від безнадійної заборгованості позичальників (дебіторів) по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів та інших активних операцій. Сума таких резервів відноситься до валових витрат платника податку.

Створення зазначеного страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для покриття безнадійної заборгованості.

З метою оподаткування розмір страхового резерву обмежено:

для комерційних банків 20% від суми боргових вимог;

для небанківських фінансових установ розмір встановлюється відповідним законодавством про небанківські фінансові установи, але не більше 30 відсотків суми боргових вимог.

Платники податку самостійно визначають суми податку, належного до сплати, і сплачують його не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Декларація про прибуток за звітний квартал і розрахунок його суми подаються платниками державній податковій інспекції не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Подання бухгалтерської звітності передбачено лише за результатами діяльності платника податку за рік, не пізніше 15 лютого року, що настає за звітним. У випадках, передбачених законодавством, річний бухгалтерський звіт повинен бути підтверджений висновками аудиту.

Підприємства виробники сільськогосподарської продукції подають декларацію про прибуток, розрахунок податку та сплачують його разом з річним бухгалтерським звітом.

Протягом кварталу платники податку, за винятком нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, сплачують авансові внески податку до бюджету за перший і другий місяці кварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з прибутку, що підлягає оподаткуванню з урахуванням вартості торгових патентів.

Розрахунки авансових внесків за перший і другий місяці кварталу здійснюються платником самостійно і сплачуються відповідно до 20 числа другого і третього місяця кварталу.

Нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України через постійне представництво, повинні обчислювати суму податку на прибуток самостійно і сплачувати її за результатами звітного кварталу.

Стаття 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції 22 травня 1997 року передбачила відповідальність платників за порушення вимог цього Закону:

1) платники податку, які не мають на момент перевірки державною податковою інспекцією бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податку за відповідні періоди, сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення;

2) якщо протягом наступних 12 місяців платник податку допускає друге або більше таких порушень, він сплачує штраф у сумі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, помножених на число таких порушень. Початком відрахунку зазначених 12 місяців є податковий період, на який припадає останнє порушення;

3) платники податку, які не подали або невчасно подали до податкової інспекції декларацію про прибуток, його розрахунок, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету при наявності коштів на рахунку, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок порушення;

4) у випадку приховування або заниження сум податку його платник сплачує суму донарахованого податковою інспекцією податку, штраф у розмірі, встановленому законодавством, та пеню, обчислену виходячи із 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не застосовуються штрафні санкції, передбачені цим пунктом, до платників податку, які до початку перевірки податковою інспекцією виявили факт заниження оподатковуваного прибутку, письмово повідомили про це податкову інспекцію та сплатили суму недоїмки, а також пеню, обчислену виходячи з 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Законом введено норму, згідно з якою керівник відповідного податкового органу може прийняти рішення про незастосування фінансових санкцій до платника податку у разі, якщо за наслідками перевірки податковою інспекцією виявлено випадки арифметичних помилок або описок, що призвели до заниження суми податку, але не більш як 5% суми загальних зобов’язань платника щодо сплати податку за період, який було перевірено.



 

Created/Updated: 25.05.2018