- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Финансовое право Книги Фінансове право - Віхров О.П. |
Фінансове право - Віхров О.П.
Порядок фінансування витрат на культуру та мистецтво
У відповідності з функціональною структурою видатків на культуру та мистецтво до них відносяться витрати на: мистецтво, бібліотеки, музеї, заповідники, клуби та інші культурні заклади, кінематографію, архівну справу, книговидання та інші засоби масової інформації. Кошти на фінансування підприємств, організацій та закладів культури відпускаються за статтями відповідно до бюджетної класифікації. В її окремий розділ 201 виділені видатки на “культуру і засоби масової інформації”. В основу поділу цього розділу на параграфи покладені однотипові організації сфери культури, які є об’єктами бюджетного фінансування, це:
державні архівні установи;
школи естетичного виховання дітей;
бібліотеки, музеї і виставки;
палаци та будинки культури, клуби та інші заклади клубного характеру у містах, селах та селищах;
театри, філармонії, музичні колективи і ансамблі та інші заклади по мистецтву;
телебачення та радіомовлення;
періодична преса і видавництва;
творчі спілки та інші культурноосвітні заклади та заходи. Установи культури, крім коштів, які вони одержують з місцевих бюджетів або Державного бюджету на своє утримання, використовують на свої потреби спеціальні (позабюджетні) кошти, які надходять від реалізації квитків до музеїв, на виставки та різні культурні заходи.
При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджетних коштів є Міністр культури України, Міністри та керівники державних комітетів та відомств України, а також Автономної Республіки Крим, у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства, організації, заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є керівники відповідних закладів, підприємств та організацій.
Фінансування за державним бюджетом України здійснюється Міністерством фінансів України шляхом надання головним розпорядникам права використання бюджетних коштів. По бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, окружним, міським (крім міст районного підпорядкування) та районним бюджетам фінансування здійснюється відповідно Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими відділами шляхом перерахування коштів з рахунків відповідних бюджетів на поточні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів в установах комерційних банків, у яких відкриті бюджетні рахунки.
Після отримання коштів із бюджету на свої рахунки, головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та закладів культури.
По бюджетах міст районного підпорядкування, сільських та селищних бюджетах фінансування здійснюється відповідними виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Таким чином, у фінансуванні з бюджету витрат на культуру беруть участь всі ланки бюджетної системи України.
Кожне окреме підприємство, організація або заклад культури отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ культури на ті, що фінансуються з державного бюджету і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів здійснюється в залежності від їх значимості та підпорядкування.
Так, завдяки великій державній значимості з державного бюджету фінансуються всі національні заклади культури (такі як Національний театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Національний Український Цирк та інші). А за ознакою “підпорядкування” з державного бюджету фінансуються всі підприємства, організації та заклади культури, що безпосередньо підпорядковані Міністерству культури та іншим міністерствам, державним комітетам та відомствам. Інші бюджетні культурномистецькі заклади фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів.
Перелік видатків, які включаються у окремі статті, встановлюється наказами та листами Міністерства фінансів України. Керівники розпорядники бюджетних коштів мають право збільшувати квартальні витрати по одній статті за рахунок відповідного скорочення витрат за іншими статтями без перебільшення загальної суми квартальних асигнувань по кошторису. Таке збільшення допускається за всіма статтями, крім видатків на заробітну плату, капітальні вкладення, харчування, стипендії, а для закладів, що фінансуються з державного бюджету, також крім витрат на придбання обладнання та інвентаря.
Кошторис видатків підприємства, організації, закладу культури складається відповідно статтям бюджетної класифікації видатків. Кожна стаття кошторису вміщує споріднену групу видатків.
Стаття 1. Заробітна плата.
Стаття 2. Нарахування на заробітну плату.
Стаття 3. Канцелярські та господарські витрати.
Стаття 4. Відрядження та службові поїздки.
Стаття 12. Придбання обладнання та інвентаря.
Стаття 14. Придбання м’якого інвентаря та обмундирування.
Стаття 15. Реставрація пам’яток історії та культури.
Стаття 16. Капітальний ремонт будинків та споруд.
Стаття 18. Інші витрати.
Стаття 42. Капітальний ремонт будинків театрів державного і місцевого підпорядкування за рішенням Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування.
Поквартальний розподіл бюджетних асигнувань за кошторисами повинен відповідати поквартальному розподілу видатків відповідного бюджету. При виконанні кошторису протягом року в нього можуть бути внесені зміни вищестоящою організацією, яка затверджувала кошторис.
Право розглядати та затверджувати індивідуальні кошториси закріплено за головними розпорядниками бюджетних коштів, або за їх дорученнями заступниками. Кошториси закладів культури, які не підпорядковані безпосередньо Міністерству культури або іншим міністерствам та відомствам, управлінням та відділам виконкомів органів місцевого самоврядування, розглядаються та затверджуються керівниками вищих організацій, яким вони підпорядковуються.
Терміни розглядання кошторисів бюджетних закладів культури встановлюються їх вищими організаціями таким чином, щоб збірні дані за кошторисами могли бути вчасно представлені у відповідні фінансові органи для включення у проект бюджету, який подається у виконавчі органи.
Згідно з статтею 23 “Основ законодавства про культуру в Україні”, фінансування культури здійснюється “на нормативній основі”, тому розмір асигнувань за кожною статтею кошторису видатків встановлюється шляхом нормування видатків у відповідності з встановленими нормами та нормативами.
Особливості фінансування витрат на пресу, телебачення та радіомовлення полягає в тому, що з переходом до ринкових відносин дедалі більша їх частина працює на змішаних джерелах фінансування, серед яких основним стає господарський розрахунок, самоокупність. Значна частина преси, телебачення та радіомовлення, вийшовши з державного підпорядкування та ставши незалежними, акціонерними товариствами, вже не отримують бюджетних асигнувань і повністю існують за власні кошти. Державні телебачення, радіомовлення та преса, які одержують бюджетні асигнування, також фінансують значну частину своїх видатків за рахунок власних коштів, отриманих, в основному, від рекламних послуг. Редакції газет, що належать органам місцевого самоврядування, частково фінансуються з місцевих бюджетів.
Порядок фінансування фундаментальних досліджень і виділення асигнувань з метою сприяння науково-технічному прогресу
Функціональна структура цих видатків включає: фінансування фундаментальних досліджень та видатків на розробку перспективних технологій і пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу.
Виділення коштів здійснюється за розділом 202 бюджетної класифікації, який включає такі параграфи:
фундаментальні дослідження, пошукові та прикладні розробки;
державні та міждержавні науково-технічні програми;
державний фонд фундаментальних досліджень;
Державні премії України у галузі науки і техніки;
фінансування наукових розробок з проблем стандартизації, сертифікації та еталонної бази, держаних контрактів тощо.
По цій групі фінансуються науково-дослідні інститути, що виконують фундаментальні дослідження на державне замовлення, а також науково-дослідні організації, що перебувають на господарському розрахунку, але виконують державне замовлення з оплатою за рахунок держбюджетних асигнувань.
Created/Updated: 25.05.2018