- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Экономика Книги Міжнародна торгівля - Дахно І.І. |
Міжнародна торгівля - Дахно І.І.
Розділ 4.ПРАВОВА БАЗА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
4.1. Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля, як і будь-який інший вид людської діяльності, не може здійснюватися у правовому вакуумі. На сучасному етапі вона відбувається у межах досить чітко визначеного правового поля.
Протягом періоду після Другої світової війни правова база міжнародної торгівлі була створена значною мірою завдяки тривалим переговорам у рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відбулося вісім раундів переговорів ГАТТ, наведемо місто, країну і рік їх проведення:
o Женева (Швейцарія), 1947 р.;
o Аннесі (Франція), 1949 р.;
o Торкі (Великобританія), 1950 р.;
o Женева (Швейцарія), 1956 р.;
o Женева (Швейцарія), 1960-1961 рр.;
o Женева (Швейцарія), 1964-1967 рр.;
o Токіо (Японія) (реально відбувався в Женеві), 1973-1979 рр.;
o Пунта-дель-Есте (Уругвай) - Женева (Швейцарія) - Маракеш (Марокко), 1986-1994 рр.
У літературі можна зустріти і дещо іншу інформацію. Зокрема, у словнику "Международная торговля. Терминологический словарь" (1997 р., с. 140-141) третій раунд ГАТТ називають Токійським, строк його проведення - 1950-1951 рр.; початком четвертого раунду вказують 1955 р.; п'ятий раунд (1960-1962 рр.) іменують Діллонським (на честь державного секретаря США); шостий - раундом Кеннеді (на честь президента США) тощо.
Міжнародну торгівлю можна розглядати як у контексті міжнародного публічного права, так і у рамках міжнародного приватного права. З огляду на це варто нагадати, що суб'єктами міжнародного публічного права є держави, міждержавні організації, нації, що борються за своє визволення, та державоподібні утворення. Вони можуть вступати у дво- або багатосторонні відносини з різних аспектів міжнародної торгівлі. Відносини міжнародного публічного права - це відносини політичні, відносини суверенів.
Основними суб' єктами міжнародного приватного права є фізичні та юридичні особи різної державної належності. Це право регулює цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом. Щоправда, трапляються випадки, коли і держава вступає у цивільно-правові відносини з фізичними та/або юридичними особами інших держав.
Міжнародне економічне право є підгалуззю міжнародного публічного права. Оскільки міжнародна торгівля є поняттям вужчим, ніж міжнародні економічні відносини, то й міжнародне торговельне право, з точки зору міжнародного публічного права, охоплює вужче коло правовідносин, ніж міжнародне економічне право.
Отже, якщо уявити собі стандартний підручник з міжнародного публічного права (нині віддають перевагу його скороченій назві - "міжнародне право"), то міжнародне економічне право буде у ньому розділом, а міжнародне торговельне право - параграфом у цьому розділі.
Часто суб'єкти міжнародного економічного права укладають між собою угоди із зовнішньоекономічних (зокрема, зовнішньоторговельних) аспектів, щоб обумовленим в угодах механізмом могли користуватися фізичні та юридичні особи, на які поширюється юрисдикція відповідних держав.
До таких міжнародно-правових актів, зокрема, належать:
o Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974 р.;
o Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Відні у 1980 р.;
o Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р.
Існують численні акти у сфері міжнародних перевезень, розрахунків, арбітражного вирішення спорів тощо.
У підручниках з міжнародного приватного права вміщено розділ, який може мати одну з назв - "Зовнішньоекономічна діяльність", "Договір зовнішньоекономічної діяльності" тощо. Отже, міжнародне торговельне (комерційне) право можна вважати і підгалуззю міжнародного приватного права. Тобто, щоб визначити, в яких випадках міжнародне торговельне право слід асоціювати з міжнародним публічним правом, а в яких - з міжнародним приватним правом, необхідно встановити, які саме суб'єкти беруть участь у відповідних правовідносинах.
Вітчизняні студенти, зокрема економічних спеціальностей, вивчають правове забезпечення міжнародної торгівлі у межах дисципліни "Господарське право". Навколо проблеми відокремлення господарського (комерційного) права від цивільного права серед фахівців усе ще триває дискусія, але слід констатувати, що зазначене відокремлення стало реальним фактом.
В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 337) так пояснюється комерційне право: "Комерційне право в системах загального права (common law systems) є законодавством про бізнес, що включає торговельне право (mercantile law), корпораційне право (company law), конкурентне право (competition law), неплатоспроможність (insolvency), інтелектуальну власність (intellectualproperty) і патенти (patents). Комерційне право не є окремою галуззю права (separate branch of law) у системах загального права, але у системах цивільного права (civil law systems) воно часто є відмінною галуззю права (distinct body oflaw), кодифікованою у комерційному кодексі, який містить дефініції та застосовується до спеціальних угод (specified transactions)".
Зокрема, створений у 2002 р. для студентів МАУП автором цих рядків навчальний курс дисципліни "Міжнародне торговельне право" охоплює такі теми:
o поняття міжнародного торговельного права та його джерела;
o суб'єкти міжнародного торговельного права;
o об'єкти міжнародного торговельного обороту;
o загальна характеристика міжнародних торговельних угод;
o міжнародна купівля та продаж товарів;
o міжнародне торговельне посередництво і представництво;
o міжнародні розрахунки;
o банківська гарантія у міжнародній торгівлі;
o міжнародний факторинг;
o міжнародний фінансовий лізинг;
o підряд у міжнародному торговельному обороті;
o міжнародне перевезення товарів і міжнародна експедиція;
o міжнародна передача технологій;
o міжнародна франшиза;
o міжнародні інвестиції;
o міжнародний комерційний арбітраж.
Отже, наведений вище перелік тем дасть читачеві належне уявлення про коло правовідносин, які охоплює міжнародне торговельне право у контексті міжнародного приватного права.
Без правового регулювання міжнародна торгівля не існувала б як така. Міжнародне торговельне право у його публічно-правовому аспекті постійно вдосконалюється, а сфера його застосування розширюється.
В Україні вже є навчально-методична література з міжнародного економічного права і міжнародного приватного права. На жаль, поки що відсутній підручник або посібник з міжнародного торговельного права, але певну інформацію можна знайти у підручниках з міжнародного приватного права (зокрема, з тем "Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів", "Міжнародні розрахунки", "Цивільно-процесуальні права іноземців", "Міжнародний комерційний арбітраж" тощо).
Далі зупинимося на матеріалі, що залишався невідомим або мало відомим вітчизняному читачеві. Мова піде про міжнародні угоди, укладені у рамках Світової організації торгівлі. За наведеною вище класифікацією ці угоди належать до міжнародного економічного права, яке є підгалуззю міжнародного публічного права.
Created/Updated: 25.05.2018