special

Українська та зарубіжна культура - Вечірко Р. М.

Первісний живопис

Архітектурні споруди з’являються лише наприкінці неоліту, а набагато раніше — в палеоліті створюються рельєфи та скельні малюнки — петрогліфи. Саме скельний живопис складає основну «колекцію» первісних шедеврів і саме його мав на увазі мистецтвознавець М. В. Алпатов, коли писав: «Первісне мистецтво зачаровує яскравістю образів, іноді наївною чистотою… Сила та правдивість цього мистецтва настільки великі, що історики говорять навіть про реалізм первісних розписів». Але далі Алпатов пише про близькість первісних малюнків також до стилістики імпресіоністів. Дійсно, скельний живопис дуже різноманітний, і можна відшукати у ньому передчуття різних напрямів і стилів, зокрема тих, що розвивались у ХХ ст.

Петрогліфи знаходять по всій території палеолітичного розселення людей. Археологами відкрито близько 120 печер-галерей. Найвідоміші — Ніо, Труа Фрер, Ласко — у Франції, Капова печера на Уралі (Росія), Морелла да Вілла (Іспанія).

У печерних малюнках Іспанії переважають зображення людей, їх побутових занять — збиральництва, полювання. Деякі сцени розписів подані напрочуд життєво, незважаючи на схематизм людських фігур.

Битва. Скельний мал., Іспанія, Морелла ла Вілла

Битва. Скельний мал., Іспанія, Морелла ла Вілла

Близькі за змістом та технікою малюнки було знайдено в Північній та Південній Африці. На одному з них давній художник відтворив момент танцю: три жіночі постаті неначе завмерли, виконуючи «па» ритуального танцю. Кожна фігура немовби виступає варіантом іншої, розвиває та підсилює рух сусідньої. Спільний ритм поєднує три зображення, але все ж подається в різних відтінках. Можна позначити склад гармонії як динаміку, статику та пластику, але лише дуже умовно. Дивлячись на цей малюнок стає зрозумілою увага і навіть захоплення професійних музикантів, хореографів та аматорів ритмічними мистецтвами африканських народів і в минулому і в сучасності.

Танок. Скельний мал., район мису Доброї Надії, Південна Африка

Танок. Скельний мал., район мису Доброї Надії, Південна Африка

Орнаменти. Крім образів тварин та людей, сюжетних композицій, зображень долоні, важливе значення для подальшого розвитку мистецтва має поява в палеоліті орнаментальних зображень. Найбільшого поширення та ускладнення орнаменталізм набуває в неоліті. Елементами орнаментів стають прості геометричні фігури, ряди рисок, кола і спіралі. Прибічники предметного походження орнаменту доводять, що в деяких випадках можна чітко прослідити утворення орнаментального візерунку з повторення зображень конкретних предметів, наприклад, рогів або очей. Поступово орнамент стає джерелом символічного та абстрактного в мистецтві.

Татуювання. Скоріше за все до первісних часів треба віднести появу татуювання, пірсингу, макіяжу. Слово «татуювання» походить з полінезійської мови й означає нанесення на тіло малюнків шляхом введення під шкіру барвних речовин. У деяких культурах татуюваннями покривали все тіло, навіть язик. Мешканці Океанії та Америки наносили малюнки на шкіру з допомогою дерев’яної чи кістяної голки або колючки кактуса та молоточка, а народи Північно-Східної Азії використовували пофарбовану нитку, яку потім видаляли. У темношкірого населення Африки татуювання майже не набуло поширення, натомість переважає нанесення на тіло шрамів та фарбування їх.

Малюнок на шкірі — це знак роду, племені і соціального статусу, а також функціонально татуювання пов’язують з іспитом на витривалість під час ініціації та із захистом від злих духів.

Запозичений у «колискових» народів та завезений до Європи моряками звичай поширився серед досить різних соціальних спільнот. Хоча цікаво відзначити, що функція позначення належності до клану, тотемної групи певною мірою збереглась і в аматорів татуювань початку ХХІ ст.

Одна з функцій мистецтва — прикрашати життя, — позначилася в первісну добу на яскравості первісних ритуалів і на святковому або обрядовому фарбуванні тіл, виготовленні масок та ритуальних костюмів.

Періодизація. На основі живопису та мобільного мистецтва вчені намагаються створити єдину періодизацію первісного мистецтва. В. Міріманов виділяє такі етапи раннього мистецтва Європи (табл.).

Мистецтвознавець Х. Кюн підкреслює споконвічну протилежність лінеарного та пластичного, абстрактного та натуралістичного, або, за його термінологією, «імажинативного» та «сенсорного». Спочатку (оріньяк) мистецтво палеоліту проходить лінеарну фазу: домінують чиста лінія, певна скутість. У другій фазі (середній мадлен) з’являється живописність та натуралізм. І наприкінці мадлену знов починає домінувати лінія, контур набуває жорсткості, перемагає далека від природи імажинативність.

Саме такий шлях, на думку Х. Кюна, проходить мистецтво будь-якої епохи в історії людства (наприклад ці ж тенденції чергуються у давньогрецькому мистецтві — від VI до IV ст. до н. е., або в італійському — від раннього до пізнього Ренесансу). Тобто ми маємо справу не стільки з розвитком, скільки з рухом по замкненому колу.

Паоло Граціозі, який зібрав та узагальнив велику кількість зразків первісного мистецтва, уважає, що не існує якоїсь закономірності в переході від одного етапу до іншого, і поява нових форм є скоріше результатом дії випадкових чинників.

Таблиця


Приблизне датування

Період

Мобільне мистецтво

Живопис, петрогліфи, рельєфи

Бл. 35 тис. років до н. е.

Шательперонський

Насічки на камені, перші прикраси

Бл. 30 тис. років до н. е.

Оріньякський

Гравіровані та написані фарбами зображення на кам’яних плитках (Белькайр, Ла Феррасі, Істюріц)

Бл. 25 тис. років до н. е.

Граветський

Плитки з гравірованими та живописними зображеннями (Лабатю, Істюріц), палеолітичні «венери»

Зображення на стінах печер (Пернон-Пер, Гарга, Ла Грез)

Бл. 18 тис. років до н. е.

Солютрейський та ранній мадлен

Гравіровані та живописні зображення на камені та кості (Бурдель, Парпалло, Істюріц)

Рельєфи (Рок де Сер, Бурдель), живопис та петрогліфи у печерах Ласко, Пеш Мерль, Ла Пасьєгге, Еббу, у Капповій печері

Бл. 12 тис. років до н.е.

Мадленський (середній)

«Жезли» та інші декоровані предмети (Нижня Лонжері, Ла Мадлен, Істюріц)

Живопис та петрогліфи (Ла Мадлен, Альтаміра, Фон де Гом, Комбарелль, Монтеспан)

Бл. 10 тис. років до н. е.

Мадленський (пізній)

Предмети, прикрашені зображеннями та орнаментами (Ла Мадлен, Істюріц, Лімейль)

Живопис та петрогліфи (Тейжа, Лімейль)

Бл. 8 тис. років до н. е.

Азильський

Гальки зі схематичними знаками (Мас д’Азиль)

Скельне мистецтво Східної Іспанії

Бл. 4 тис. років до н. е.

 

Декоровані керамічні посудини, жіночі статуетки, фігурки тварин (Болгарія, Італія, Угорщина, Україна, Чехія)

Скельні зображення Півночі Скандинавії, петрогліфи Онезького озера та Білого моря

Андре Леруа-Гуран розрізняє п’ять етапів розвитку первісного мистецтва:

1-й, дофігурний етап (шательперон, близько 50 тис. років тому), йому притаманне прикрашання предметів насічками.

2-й первісний етап (оріньяк) — схематичні зображення тварин, поява «первісних венер».

3-й етап (солютре): розписи в Ласко та Ля Пасьєгге — зображення людей та тварин, на яких увага приділяється перш за все тулубу.

4-й етап, класичний (мадлен) — реалістичне мистецтво, пропорції людських фігур та тварин наближені до справжніх. Фігури, хоча й лишаються певний час немовби підвішеними у повітрі, наприкінці періоду «стають на землю».

5-й період (пізній мадлен): реалізм зображень досягає вершин майстерності: рух та форма передаються з дивовижною точністю. З’являється велика кількість предметів мобільного мистецтва.

В основу цієї періодизації покладено уявлення про еволюцію від більш абстрактного (тобто примітивного) до реалістичного мистецтва в первісну добу.



 

Created/Updated: 25.05.2018