ГРАЦІЯ ВЕКСЕЛЬНА [ГРАЦИЯ ВЕКСЕЛЬНАЯ) (від латин. gratificatio - винагорода) - грошова винагорода (премія) за сумлінне, своєчасне і якісне виконання працівниками своїх виробничих функцій. ГРИВНЯ [ГРИВНА] - 1. Гривня лічильна - основна одиниця т. зв. "кунної" системи гро-шей у Київський Русі. Поділялася на менші номінали: ногату = 1/20 Г.; куну = 1/25 Г,. пізніше - 1/50 Г.; резану = 1/50Г.; векшу або веверицю = 1/100 Г. Реальна сутність кунних номіналів лишається неясною, ок-рім самої Г., що була, очевидно, тільки лі-чильною одиницею. На думку одних дослід-ників , це були хутра або шкірки лісових звір-ків. Дехто вважає їх за диргеми різних Гатун-ків чи частини їх. Інші твердять, що ногата і резана - це диргеми або частини їх, а куна і векша - хутра чи шкіри. Беручи до уваги, що з середини XI ст. до XIV ст. ніякої монети в Придніпров'ї взагалі не було, припускаєть-ся, що всі зазначені частини лічильної Г. були в той час хутрами або шкірками. 2. Срібний зливок грошового призначення. Ві-домі такі Гатунки гривень Київської Русі: ше-стикутні "Київські" Г. вагою близько 160 г (кінець XI- початок XIII ст.); шестикутні - дещо відмінної форми, вагою 196 г (середи-на XIII ст.); ромбовидні (з варіанта
ми) і дов-гості (з розплесканими язиковидними кін-цями). "Чернігівські" Г. вагою близько 196 г (XII ст.); паличковидні - на зразок" новгород-ських" Г„ але вагою 155 г (середина XIII ст.). На Півдні України трапляються ще короткі "чорновидні" Г. вагою близько 196 г (мабуть, татарського походження-XIV ст.). 3. Г. золота, срібна (IX ст. і пізніше). Запозичена у Придніпров'ї чи з арабського Сходу. Вага її, ймовірно, 409,5 г. 4. Грошова одиниця Укра-їнської Народної Республіки (1918-1920 рр.). 5. Національна валюта України з 2 вересня 1996 р. Поділяється на 100 копійок. ГРИВУАЗНИЙ [ГРИВУАЗНИЙ] (фр. grivois) - грайливий; легковажний, не зовсім при-стойний. ГРИГОРІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР [ГРИГОРИАНСКИЙ КАЛЕНДАРЬ] -Див. Календар. ГРІНБЕКИ [ГРИНБЕКИ] (англ. greenbacks) - різновидність нерозмінних на метал каз-начейських білетів у США. Назву отримали за зворотною стороною зеленого кольору. ГРІШ [ГРОШ] (від лат. grossus denarius) - назва срібної монети, що прийшла у Захід-ну Європу в ХІІІ-ХІУ ст. на зміну середньовіч-ному бекарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. У Центральній і Східній Україні першими були чеські" празькі Г." (grossi pragenses) короля Вацлава IV (1378-1419 рр.). 'Тут вони були в обігу принаймні до XVI ст., відомі під назвою Т. широкі" (grossilati). Пізніше Г. в україн-ському грошовому обігу - це литовські і польські гроші ХУІ-ХУІІ ст. Українська назва їх- "осмаки". "Осмак" становив 1/30 поль-ської і української лічильної одиниці "золо-того"; у московській валюті XVII ст. дорівню-вав 2/3 срібної копійки. ГРОМАДА [ГРОМАДА] - основна територі-ально-адміністративна одиниця. Існують також інші Г., напр. церковні або Г. спільно-го користування майном. Протягом історії Г. набувала різного соціального і правового змісту. У Княжу добу Г„ як територіально-адміністративній одиниці, відповідала верв. Кілька громад-вервей утворювали волость. Г. характеризуються широким самовряду-ванням, у їх зборах брали участь усі голови дворищ. Вони обирали голову Г. - старо-сту. Громадське віче мало судово-поліцей-ські функції. Г. несла кругову поруку за по-датки та за видачу злочинця. На Лівобереж-жі існували суто козацькі Г. на чолі з ота-маном і мішані з сільськими Г. Отаман і ста-роста були виборними. Вони скликали Г. на збори, де вирішувалися справи місцевого управління, судівництва й спільного земле-користування. Г. була власником деякої час-тини земель. Виділення громадської землі під обробіток і її розподіл відбувалися за рі-шенням зборів. В Україні з XVIII ст. громад-ське землеволодіння зменшується на проти-вагу Росії, де "общинне" землеволодіння було більш вкорінене і залишалося значною мі-рою до XX ст. Столипінська реформа сприя-ла переходові селян з общинного землеволо-діння на приватновласницьке. В Україні цей процес відбувався значно інтенсивніше, ніж у Росії. У Галичині, зокрема в Карпатах, існу-вали Г. з виборним начальником і самовря-дуванням. На Закарпатті Г. ототожнювалась із селом, у межах якого користувалася самоврядуванням з виборним старостою. ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ [ОБЩЕСТВЕННОЕ ПИТАНИЕ] -- галузь народного господарства, яка виготовляє і реалізує го-тові до споживання харчові продукти і на-півфабрикати. Займається організацією ма-сового харчування населення через мережу спеціалізованих підприємств - їдалень, ресторанів, кафе, барів, магазинів та відді-лів торгівлі напівфабрикатами. ГРОМАДЯНИН [ГРАЖДАНИН] - громадя-нин як суб'єкт права. У цивільному праві вживається для позначення людини як учас-ника правовідносин, суб'єкта цивільних прав і обов'язків. Дієздатність Г. виникає в пов-ному обсязі з настанням повноліття. ГРОМАДЯНСТВО [ГРАЖДАНСТВО] -пра-вова належність особи до певної держави, в результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпе-ченнями захисту прав та законних інтере-сів особи як всередині країни, так і за її ме-жами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них - міжнародні договори.
|