Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Ціна землі. Земельна реформа

З рентними відносинами пов'язана і така категорія ринкової економіки, як ціна землі. Земля купується для виробництва сільськогосподарських продуктів, видобутку корисних копалин, будівництва виробничих і житлових будівель, споруд, транспортних магістралей, аеропортів, спортивних споруд і т. ін.

Як визначається ціна землі? Адже вона не має вартості, оскільки не є результатом людської праці. В умовах ринкової економіки, де все може бути об'єктом купівлі-продажу, виникає особливий вид товарів, ціни на які ґрунтуються не на вартості, а на доході, який приносить власнику їх використання. Ціни на такі товари називаються ірраціональними. Наприклад, процент є ірраціональною ціною позичкового капіталу. Земля також має ірраціональну ціну.

Ціна землі — це одержана від продажу сума грошей, яка, будучи покладена в банк, приносила б власнику земельної ділянки у вигляді процента дохід не менший, ніж отримувана з цієї землі рента. Отже, ціна землі — це капіталізована земельна рента. Вона прямо пропорційна розміру ренти й обернено пропорційна нормі банківського процента.

Розраховується ціна землі за такою формулою:

де R — рента; S — норма позичкового процента.

Відсутність в Україні достатнього економічного інтересу у сільськогосподарських товаровиробників і дійового господарського механізму використання земель спричинили кризову ситуацію у сільському господарстві і, зрештою, призвели до фактичного відчуження селянина від землі. Це зумовило необхідність здійснення земельної реформи, об'єктом якої з 15 березня 1991 р. оголошено всі землі України.

Земельна реформа — це комплекс правових, економічних, технічних і організаційних заходів, здійснення яких має на меті вдосконалення земельних відносин, перехід до нового земельного ладу, адекватного характерові регульованої, соціально-орієнтованої ринкової економіки країни. Вона є складовою економічної реформи, здійснюваної Україною на шляху до ринкових відносин. Метою цієї реформи є створення належних умов для рівноправного розвитку різних форм власності і господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання та охорони земель.

Завдання земельної реформи — перерозподіл земель з одночасним передаванням їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам. Реформування земельних відносин стосується всього аграрного сектору країни, об'єктом земельної реформи є всі землі держави. Реформа відіграє провідну роль у формуванні і розвитку аграрної політики на сучасному етапі, передбачає докорінну перебудову земельних відносин, роздержавлення земель, зміну землевласників і форм господарювання.

Для здійснення земельної реформи створено відповідну правову базу, яка потребує постійного удосконалення. Ухвалено понад 30 законодавчих, нормативних, інструктивно-методичних актів і документів, які регулюють земельні відносини. На основі законів і нормативних актів з використанням результатів наукових досліджень розроблено організаційну схему і механізм здійснення земельної реформи, який полягає у поетапній реалізації комплексу правових, технічних і організаційних заходів.