Главная Экономика Книги Політична економія - Оганян Г.А.

Політична економія - Оганян Г.А.

Генезис монополістичного капіталізму

Подальший еволюційний розвиток економічних систем країн з ринковою економікою полягав у переході від епохи вільної конкуренції ("чистого" капіталізму) до нового типу організації господарства, заснованого на переважанні великих і дуже великих підприємств, — монополістичного капіталізму. Тенденція до монопольного, одноосібного панування закладена самою природою конкурентно-ринкової системи, проте досить повно вона виявилася тільки наприкінці ХІХ ст. Якісно новими явищами, що ознаменували початок монополістичної стадії розвитку капіталізму, були такі:

• інтенсивний процес технологічних удосконалень виробництва, який набув характеру технологічної революції, зокрема прогрес сталеливарного виробництва (відкриття нових методів виплавки сталі), винахід парової турбіни, двигуна внутрішнього згоряння, вдосконалення хімічного виробництва, масовий перехід до використання електроенергії, поява нових видів транспорту. Завершення промислового перевороту змінилося фазою індустріалізації;

• швидке зростання капіталомістких галузей важкої промисловості, залізничного будівництва, електроенергетики, машинобудування, що об'єктивно потребувало об'єднання багатьох індивідуальних капіталів та розвитку великих підприємств і об'єднань. Наслідком цього стало переважання промислового виробництва над сільськогосподарським, важкої промисловості над легкою, перетворення провідних країн світу на індустріально-аграрні держави;

• організаційне вдосконалення виробництва і збуту продукції, перехід від підприємств, заснованих на переважно індивідуальній приватній власності, до акціонерної форми організації виробництва;

• виникнення і поширення нового типу монопольних об'єднань на ринку праці, які протидіють пануванню капіталу, а саме — професійних спілок найманих працівників;

• подальший розвиток кредитних відносин, банківської сфери, фінансових інститутів тощо, інтеграція банківського, промислового і торговельного капіталу.

Об'єктивний розвиток і вдосконалення продуктивних сил на рубежі ХІХ-ХХ ст. створили необхідні передумови для поступального руху капіталістичної економіки від переважання стихійно-ринкових конкурентних елементів до панування планомірно-регульованих, організованих.

Ознаки монополістичного капіталізму

Основні ознаки монополістичної стадії розвитку капіталістичної системи:

• концентрація виробництва й капіталу, яка досягла такого високого ступеня розвитку, що привела до утворення монополій, які відіграють вирішальну роль у господарському житті;

• об'єднання банківського і промислового капіталу, що функціонують на монопольній основі, та утворення на базі цього інтегрованого фінансового капіталу, уособленням якого стає фінансова олігархія;

• переважання вивозу капіталу над вивозом товарів;

• утворення міжнародних і транснаціональних компаній, що створює підґрунтя для економічного поділу світу;

• панівною організаційною формою підприємств стають акціонерні товариства (корпорації).

Переважна частина суспільного виробництва виявилася зосередженою на небагатьох великих підприємствах, конкуренція між якими набула особливо жорстокого й руйнівного характеру в масштабах всієї національної економіки. Механізмом, що запобігає згубному впливу конкурентної боротьби і дає змогу встановлювати стабільно високі ціни й отримувати гарантовано високий прибуток, стало передусім об'єднання великих підприємств як легальне (на основі концентрації та централізації капіталу), так і нелегальне (у формі неофіційних обмежувальних угод).

Інтенсивне капіталістичне нагромадження й посилення конкурентної боротьби сприяло широкому розвитку концентрації і централізації капіталу як матеріальної основи утворення монополій. Концентрація капіталу (збільшення розміру капіталу внаслідок зростання внутрішньофірмового нагромадження) і централізація виробництва і капіталу (добровільне об'єднання кількох підприємств або примусове поглинання лідерами аутсайдерів ринку) викликали появу великих і надвеликих підприємств і об'єднань, що домінують на ринку. Ринкова влада таких утворень забезпечується функціонуванням системи союзів, змов та угод про спільну виробничу діяльність й особливо про єдину ринкову стратегію щодо рівня цін, поділу ринків збуту, сировини тощо. Концентрація та централізація капіталу прискорювалися науково-технічним прогресом, виробничим освоєнням нових технічних відкриттів і винаходів.

Поява нових галузей і сфер господарювання на межі ХІХ-ХХ ст., застосування у цих галузях сучаснішого обладнання й технологій породило економію, зумовлену зростанням масштабів виробництва (ефект збільшення масштабу). Специфіка такої економії полягає у тому, що ефективне маловитратне виробництво досягається лише тоді, коли виробники представлені великими фірмами як в абсолютному вимірі, так і відносно ринку. Сутність економії від масштабу виробництва полягає у зменшенні витрат на одиницю продукції зі збільшенням загального обсягу випуску. Економія від масштабу виробництва значна у тих галузях, де технологічні особливості потребують великих постійних витрат і, як наслідок, великих розмірів застосовуваного капіталу. Такий капітал формується внаслідок злиття, об'єднання, поглинання багатьох індивідуальних капіталів переважно на основі акціонерної форми власності.