НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПРОДУКЦІЯ [НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ ПРОДУКЦИЯ] - закін-чені й матеріалізовані результати (винахо-ди, розробки, наукові звіти, патенти) науко-вих досліджень, проектно-конструктор-ських робіт, консалтингових та інжинірин-гових розробок, котрі являють собою товар, який може бути представлений на ринку на-уково-технічної продукції для подальшого використання у виробничій і невиробничій сфері з метою підвищення ефективності ді-яльності і забезпечення більшого прибутку. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ (НТР) [НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ (НТР)] - докорінне, якісне реформування виробничих сил на основі перетворення на-уки у провідний фактор розвитку суспільно-го виробництва. Як довгостроковий процес НТР тісно пов'язана з ростом асигнувань на науку і збільшенням числа науково-дослід-них інституцій, створенням у багатьох краї-нах загальнодержавного планування і уп-равління наукою. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ [НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ] - су-купність наявних можливостей і ресурсів, які має у своєму розпорядженні держава для вирішення науково-технічних про
блем. НАУКОВОТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС (НТП) [НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ ПРОГРЕСС (НТП)] - 1. Поступальний, взаємопов'язаний роз-виток науки і техніки, що зумовлюється об'єктивною необхідністю розвитку мате-ріального виробництва, ростом і ускладнен-ням потреб людини. 2. Процес прогресуючо-го прискорення поступального розвитку на-уки й техніки, що зумовлює глибокі перетво-рення в продуктивних силах суспільства. Головною рушійною силою Н.-т.п. є наука, передовсім її фундаментальні галузі. Наука перетворюється на безпосередню, продук-тивну силу суспільства, на вирішальний фак-тор зростання виробництва й продуктив-ності праці. В свою чергу, технічний прогрес стимулює наукове пізнання, висуває перед наукою нові завдання. Важливою особли-вістю Н.-т.я. е високі темпи розвитку науки й техніки, скорочення розриву в часі між фундаментальними науковими відкриття-ми, створенням на їхній основі технічних за-собів і широким впровадженням цих засобів у виробництво. НАУКОЄМНІ ГАЛУЗІ [НАУКОЕМКИЕ ОТРАСЛИ] -галузі економіки, продукція, робо-ти і послуги яких відзначаються значним використанням новітніх досягнень науки й техніки. Як правило, ці галузі витрачають значні кошти на проведення науково-дос-лідних розробок і впровадження їх результа-тів у виробництво. НАУКОЄМНІСТЬ [НАУКОЕМКОСТЬ] - по-казник, що характеризує ступінь наукової забезпеченості і використання у виробничих процесах, підприємницькій і іншій діяльнос-ті науково-дослідних, проектно-конструктор-ських, Інжинірингових розробок і винаходів. Він визначається питомою вагою витрат, вкладених у науково-технічні проекти чи ін-ші розробки в ціні продукції (сумі послуг). НАФТОДОЛАРИ [НЕФТЕДОЛЛАРЫ] -державні прибутки країни-експортера нафти від торгівлі нею; підприємницький прибуток державних нафтових компаній. НАЦІНКА ДИЛЕРА [НАЦЕНКА ДИЛЕРА] - оплата дилерських функцій, пов'язаних з купівлею у клієнта цінних паперів і наступ-ним продажем за вищою ціною, куди вхо-дить і сума оплати його послуг. НАЦІНКИ [НАЦЕНКИ]-надбавки до роздріб-них цін на споживчі товари, що продаються в роздрібній торгівлі та на підприємствах гро-мадського харчування. Система Н. викорис-товується і в сфері реалізації продукції вироб-ничо-технічного призначення. Н. призначені для покриття витрат на реалізацію продукції, обслуговування споживачів та отримання прибутку. Розмір Н. диференціюється за ви-дами продукції та категоріями підприємств. НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ [НАЦИОНАЛИЗАЦИЯ] - акт одержавлення приватної власності з викупом чи без нього, право держави володіти майном з передан-ням його в користування установам, підпри-ємствам, групам чи окремим особам; воло-діння та розпорядження майном уряду, його установ чи підприємств. За капіталізму Н. є частковою 1 звичайно охоплює ті підприємства чи галузі народно-го господарства, які перебувають у стані за-непаду. Соціалістична Н. за часів СРСР була загальною, охоплювала всі засоби вироб-ництва в народному господарстві, проводи-лась свавільно, примусово, без викупу. Істо-рія Н. в Україні має свої особливості, пов'я-зані з тим, що у період УНР частково була здійснена соціалізація приватної власності. У січні-лютому 1918 р. у промисловості й на транспорті робітниками та профспілками було встановлено робітничий контроль, а на селі самочинно передавали землі і помі-щицькі маєтки під контроль громад. Декла-рація Директорії від 9 грудня 1918р. проголошувала на фабриках, заводах та інших промислових установах державно-робітни-чий контроль, а головні галузі промисловос-ті було взято під контроль держави. Це - часткова Н. Спочатку й серед більшовиків переважала думка, що Н. мусить мати де-централізовані самоуправні форми. Згідно з "Положенням про робітничий контроль" уп-равління всіма націоналізованими підпри-ємствами переходило до рук самих робітни-ків цих підприємств. Ця форма була дуже розвинута в Україні. Але коли через війну і невміння самих робітників керувати вели-кими фабриками народне господарство опинилося в кризі, у 1920 р. почалося су-цільне одержавлення підприємств з призна-ченням на них державних комісарів. Невдо-волення цією новою формою Н. стало одні-єю з причин виникнення так званої робітни-чої опозиції. Після її розгрому в 1921 р. одер-жавлення підприємств стало в Україні ос-новною формою Н. Після 1922 р. (утворення СРСР) республіки не мали права мати окре-му від всесоюзної власність; у всіх юридич-них документах національна власність виз-началася просто як державна без зазначен-ня, якої саме держави.
|
|