special

Кредитно-розрахункові операції - Мілай А.О.

3.3. Ціна банківського кредиту

Основним видом плати за користування банківським кредитом є відсоток. Поряд з відсотком банки можуть встановлювати комісію як додатковий елемент ціни банківського кредитування. Комісія встановлюється, як правило, у тих випадках, якщо у процесі кредитування банк виконує додаткову роботу, пов'язану з оформленням позики і контролем або з наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісію можна сплачувати окремо або додавати до відсотка.

Рівень відсоткової ставки залежить від таких факторів:

• облікової ставки центрального банку;

• рівня інфляції;

• терміну позики;

• ціни сформованих ресурсів;

• ризику;

• розміру позики;

• попиту на банківські позики;

• якості застави;

• змісту заходів, що кредитуються;

• витрат на оформлення позики і контроль;

• ставки банка-конкурента;

• характеру відносин між банком і клієнтом;

• норми прибутку від інших активних операцій.

Вплив цих факторів на рівень відсоткової плати за користування банківськими позиками є взаємопов'язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.

Базовою відсотковою ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка Центрального банку, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова відсоткова ставка може бути або вищою, або нижчою від облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він має право встановлювати відсотки за своїми позиками нижчі від облікової ставки.

Облікова ставка центрального банку залежить від характеру його грошово-кредитної політики, відсоткових ставок на міжнародному ринку позикових капіталів, стану платіжного балансу країни й курсу національної валюти.

Грошово-кредитна політика центрального банку може бути спрямована або на експансію, або на рестрикцію кредиту. Проводячи політику експансії, Центральний банк зменшує облікову ставку, а при політиці рестрикції — підвищує її.

Якщо на міжнародному ринку позикових капіталів норма відсотка змінюється, то відповідно змінюється й облікова ставка Центрального банку.

Якщо у країні складається пасивний платіжний баланс і уряд не хоче допустити падіння курсу національної валюти нижче від певного рівня, то облікову ставку Центрального банку зазвичай підвищують з метою стимулювати залучення іноземного капіталу.

Рівень інфляції впливає як на облікову ставку Центрального банку, так і на ставки відсотка за позиками комерційних банків. Незважаючи на те, що Центральний банк встановлює позитивну відсоткову ставку (тобто з урахуванням інфляції), комерційні банки також враховують інфляційний фактор. Річ у тім, що облікова ставка Центрального банку не змінюється часто, тому в періоди між її змінами і при інфляційній активності в комерційних банків виникає потреба враховувати ту інфляцію, яка не покрита обліковою ставкою.

Фактор терміну кредиту прямо пропорційно впливає на рівень відсоткової ставки за позиками банку. Що триваліший термін користування, то дорожчий для позичальника кредит. Така залежність зумовлена двома причинами. По-перше, при тривалішому терміні позики вищий ризик втрат від неповернення боргу і від знецінення коштів, переданих у позику у зв'язку з інфляцією, що неминуча в ринковій економіці. По-друге, вкладення коштів довготривалого характеру, як правило, забезпечують порівняно вищу віддачу.
Ціна сформованих банком ресурсів безпосередньо впливає на рівень відсоткової ставки за кредитами. Вона складається з депозитного відсотка й інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться банку ресурси, тим за інших рівних умов вища норма позикового процента.

Ризик є невід'ємним атрибутом кредитування. Тут виникають кредитний і відсотковий ризики. Рівень цих ризиків залежить від виду позики і від порядку сплати відсотків. Найризикованішими є незабезпечені (бланкові) позики. Ступінь ризику забезпечених кредитів залежить від повноти та якості застави. Чим вищий ступінь кредитного ризику, тим більша вірогідність для банку зазнати втрат від неповернення позичальником основного боргу й несплати відсотків по ньому. Тому більш ризиковані позики видають під вищий відсоток, аби компенсувати кредитору витрати від ризикового розміщення коштів.

Розмір позики і рівень відсоткової ставки є обернено залежні. Зазвичай її рівень нижчий при більших позиках, оскільки відносні витрати, пов'язані з кредитною послугою, тут нижчі. Крім того, великі позики надаються солідним клієнтам, які зазвичай менше схильні до ризику банкрутства. Але з такого правила можуть бути і винятки. Банк може не зменшувати відсоткової ставки за великими кредитами, коли за його розрахунками це може призвести до зростання ризику через погіршення структури позикового портфеля внаслідок порушення правила диверсифікації активів.

Попит на позики прямо впливає на рівень відсоткової ставки. Зростання попиту зумовлює підвищення відсоткової ставки за позиками. Але в умовах конкуренції між кредитними установами й боротьби за розширення ринку послуг банки можуть не зважати на це ринкове правило. Вони не підвищують рівень відсоткових ставок у разі зростання попиту на кредит, керуючись тим, що нижчі відсоткові ставки за кредитами дадуть змогу залучити більшу кількість клієнтів і завоювати конкурентні переваги.

Що вища якість застави, то нижчий рівень відсоткової ставки за позиками. Що вона вища, то за інших однакових умов нижче може бути відсоткова ставка за позикою. Це пов'язано з тим, що якісніша застава зменшує ризик втрат у разі примусового погашення позики за рахунок її реалізації.

На рівень відсоткової ставки впливає зміст заходів, що кредитуються. Так, кредити, що опосередковують витрати, висока рентабельність яких є наслідком спекулятивних дій позичальника, коштують звичайно дорожче, ніж ті, які забезпечують ефект, пов'язаний з виробництвом продукції, особливо сільського господарства.

Витрати на оформлення позики й контроль прямо впливають на рівень позикового відсотка. Що ці витрати більші, то за інших однакових умов вища норма відсотка за позикою. Іноді витрати, пов'язані з кредитним процесом, не включаються у відсоткову ставку, а компенсуються стягненням з позичальника комісійних платежів.

Ставка банку-конкурента враховується при встановленні рівня позикового відсотка залежно від характеру відсоткової політики, яку проводить цей банк. Прагнення додаткового прибутку спонукає встановлювати вищі відсотки порівняно з іншими кредиторами. Якщо здійснювати політику розширення ринку кредитних послуг, позиковий відсоток встановлюють на нижчому рівні, ніж у конкурентів.

Норма прибутку від інших активних операцій банку є одним із орієнтирів при встановленні норми позикового відсотка. Якщо, наприклад, інвестиційні операції забезпечують банку порівняно вищий прибуток (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позикові, то він має переглянути свою відсоткову політику в бік підвищення рівня позикового відсотка.

При врахуванні означених факторів треба не забувати про підсумковий результат, який полягає в тому, що визначена у кредитній угоді відсоткова ставка має бути джерелом отримання прибутку від позикових операцій.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками можна класифікувати кредити?

2. Особливості надання кредиту з контокорентного рахунка.

3. Основні види кредитів.

4. Як формується ціна банківської позики?

5. Як на рівень відсоткової ставки впливають інфляція та конкуренція на грошовому ринку?

Тести

Тест 1

Кредит за овердрафтом — це:

а) кредитування позичальника у межах встановленого ліміту;

б) кредитування з поточного рахунка клієнта у межах встановленого ліміту;

в) дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта банка;

г) надання позики на умовах відкритої кредитної лінії;

д) дебетове сальдо судного рахунка клієнта;

е) правильні відповіді б) і в).

Тест 2

Іпотечний кредит — це:

а) довгострокові позики, що надаються банками під заставу нерухомості;

б) позики, які банк надає під заставу цінних паперів;

в) позики, що надаються у товарній формі постачальником споживачу.

Тест 3

Рівень інфляції впливає на ціну банківської позики:

а) так;

б) ні.

Тест 4

Попит на позики прямо залежить від рівня процентної ставки:

а) так;

б) ні.

Тест 5

Споживчий кредит надають:

а) юридичним особа;

б) фізичним особам;

в) фізичним і юридичним особам.



 

Created/Updated: 25.05.2018