Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.3. Метод бухгалтерського обліку

А.3.1. Загальне поняття про метод бухгалтерського обліку

Mетод (від гр. methodos — шлях пізнання, дослідження) — спосіб організації практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями відповідного об’єкта. З розвитком науки і практики відбувається розвиток та диференціація методу, що приводить до виникнення вчення про методологію (метод + + гр. logоs — вчення). Методологія — це вчення про методи пізнання й перетворення дійсності, або, як ще його визначають у літературі, — сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в тій чи іншій науці.

У науковому методі поєднуються в історично визначеній формі об’єктивні та суб’єктивні моменти людської діяльності. Об’єктивний бік методу становлять пізнані закономірності реального світу, відтворені в найповнішому і систематизованому вигляді в наукових теоріях. Практичне оволодіння предметом історично випереджає теорії. Iз суб’єктивного боку метод постає як сукупність правил, прийомів пізнання й перетворення дійсності.

Загальний метод пізнання — діалектика. Вона, розкриваючи найзагальніші закономірності природи, суспільства й мислення, — єдино правильна філософська основа наукового пізнання.

Метод пізнання має спрямовувати наукову думку відповідно до природи самого предмета. Тому передумовою методу є наукова теорія, хоч генетично метод базується на чуттєво-предметній діяльності.

Діалектика як загальний метод пізнання реалізується через тісний взаємозв’язок зі спеціальними методами.

Спеціальні методи в конкретному науковому пошуку набирають особливих форм осягнення конкретно-наукових закономірностей певної предметної сфери. Вони по-філософськи розкривають глибинну сутність тієї самої предметної сфери у загальній формі законів і категорій розвитку.

Визначаючи роль і місце конкретних наукових методів у процесі побудови й розвитку теорій, діалектика усуває їх одно-бічність.

Діалектика розглядає всі явища в природі та суспільстві в їх взаємозумовленості, у постійному русі та напрямленості на розв’язання суперечностей, заміну застарілих явищ новими, прогресивними. Діалектичний метод пізнання дає змогу повністю визначити й зрозуміти метод бухгалтерського обліку.

Дослідження кожної науки (галузі знання) залежать і визначаються характером фактів — явищ або процесів, що їх вивчає та чи інша наука, отже, метод бухгалтерського обліку визначає його предмет і об’єкти. Специфічність методу бухгалтерського облі-ку характеризується особливостями його предмета. До особливостей, що визначили характер прийомів і способів бухгалтерського обліку, насамперед потрібно віднести об’єктивні характеристики предмета бухгалтерського обліку та його об’єктів. Вони змушують розглядати й вивчати їх у взаємному зв’язку, русі, розвитку, зміні форм цього руху.

Теоретичною основою бухгалтерського обліку є загальна теорія економіки. У бухгалтерському обліку господарські факти — явища й процеси — вивчаються за економічними законами, де мають використовуватися всі категорії суспільного виробництва, які характеризують виробничі відносини й продуктивні сили як єдність. Єдність цих двох сторін суспільного виробництва у бух-галтерському обліку виявляється у застосуванні теорії двоїстості (подвійності, балансового методу), у ґрунтуванні майна власника (господарства) за двома «різними ознаками» згідно з вимогами ринкових відносин.

За цим методом продуктивні сили власника (господарства) та його відносини з іншими суб’єктами господарювання утворюють поняття активу і пасиву. При цьому під активом (від лат. aсtivus — діяльний) розуміють вартість майна, яка є власністю особи (господарства) разом з борговими правами, а під пасивом (від лат. passivus — недіяльний) — сукупність вкладених у господарську діяльність власних і залучених за борговими зобов’язаннями коштів капіталу (право власності).

Подвійна характеристика господарських фактів — явищ і процесів, яка в бухгалтерському обліку називається «двоїсте (подвійне) відбиття», є вихідним принципом у побудові бухгалтерського методу.

Метод двоїстості (подвійності) дає змогу:

дістати узагальнений стан господарських фактів — будь-якого власника (господарства) на кожний даний момент за ознаками активу та пасиву;

оцінити результати роботи господарства — прибутковий чи збитковий на підставі порівняння доходу-виручки (виторгу) та витрат (затрат);

забезпечити постійне порівняння розміру господарських коштів майна та їх джерел (капіталу).

Поряд з прийомом двоїстості (подвійності) у побудові методу бухгалтерського обліку застосовують велику кількість передумов та принципів. Далі розглянемо їх докладніше.