- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік - Сопко В.В. |
Бухгалтерський облік - Сопко В.В.
Б.3.1.2. Оцінювання активів
Активи відображаються в бухгалтерському обліку і балансі у грошовому виразі з використанням таких методів оцінки:
1) історична собівартість;
2) поточна собівартість;
3) вартість продажу (реалізацій);
4) теперішня вартість.
Оцінка за історичною собівартістю означає, що активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої на момент придбання.
При оцінці за поточною собівартістю активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі їх придбання на поточний момент.
За продажною вартістю (вартістю реалізації) актив відображається за сумою грошових коштів (або їх еквівалентів), яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу за звичайних умов.
При оцінці за теперішньою вартістю активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів.
Підприємствами для складання фінансових звітів основною оцінкою є історична собівартість. Разом з тим запаси, як правило, відображаються за найнижчою з двох оцінок — собівартістю або чистою вартістю реалізації; цінні папери можуть відображатися за ринковою вартістю; довгострокові зобов’язання дебіторів за їх теперішньою вартістю. Окремі підприємства використовують як основу поточну собівартість, оскільки нездатні (неготові) побудувати облікову модель історичної собівартості та відображати вплив зміни цін на немонетарні активи.
Б.3.1.3. Класифікація активів
Для задоволення інформаційних потреб користувачів бухгалтерський баланс як елемент фінансової звітності відображає фінансовий стан підприємства, надає загальну інформацію про його діяльність та ліквідність. Для сприйняття і розуміння даних активу балансу у складі фінансової звітності інформація структуризується для задоволення потреб користувачів таким чином, щоб наочно відобразити платоспроможність підприємства, тобто ймовірність погашення зобов’язань у випадку його ліквідації.
Тому активи поділяються на поточні та непоточні.
Іншими словами — оборотні та необоротні.
У міжнародній практиці кожне підприємство, враховуючи характер діяльності та особливості технології і організації господарських операцій, самостійно вирішує питання поділу активів на оборотні та необоротні. В Україні відповідно до Положень (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» поділ активів на оборотні та необоротні є обов’язковим.
П(С)БО 2 «Баланс» визначає, що оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, які призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Усі активи, що не є оборотними, класифікуються як необоротні.
Таке визначення вимагає перш за все тлумачення поняття — операційний цикл діяльності.
Операційний цикл діяльності — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення відповідної діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або наданих послуг чи проданих товарів.
У виробництві операційним циклом діяльності називають середній проміжок часу між придбанням матеріальних запасів для виробництва та отриманням грошових коштів за продану (реалізовану) продукцію.
Наведене означає, що для виробничих підприємств операційний цикл — це середній проміжок часу, необхідний для перетворення грошових коштів в продукт підприємства і далі продукції у гроші, тобто час, необхідний для здійснення загальновідомої формули:
де: Г — грошові кошти;
З — запаси;
В — виробництво;
ГП — готова продукція;
Г? — грошові кошти з прибутком.
Для торгової діяльності цей цикл скоригується на дві операції та становить,
Г – Т – Г?
або
МСБО не вимагають дотримуватись визначеного переліку або формату, в якому мають подаватись статті активу в балансі. В різних країнах статті активу балансу традиційно розміщуються або у порядку від найбільш до найменш ліквідних (США, Канада), або у зворотному порядку (Велика Британія, країни СНД). Нова форма балансу в Україні зберігає порядок ліквідності статей, що традиційно склався в нашій країні.
Created/Updated: 25.05.2018