Главная Маркетинг Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

16.4. Оцінювання праці в інформаційній галузі

Інформаційна галузь має свої особливості нормування, стимулювання і оплати праці.

Технічне обслуговування:

• складання технічних засобів з комплектування;
• складання, монтаж, установлення, підключення та налагоджування апаратних засобів і локальних мереж у замовника;
• ремонт, тестування, апгрейд (модернізація) технічних засобів, поточне технічне обслуговування.

Спеціалісти, які його забезпечують, мають відповідну освіту та досвід практичної роботи. Про нормування їхньої праці навряд чи доцільно говорити, що ж стосується оплати, то вона залежить від рівня кваліфікації, системи оплати, прийнятої на фірмі, та умов контрактів і договорів із замовниками. Щодо поточного технічного обслуговування, то тут є парадокс: тому, хто більшу частину робочого часу «сидить, склавши руки, а техніка сама працює», треба платити більше ніж тому, хто цілими днями займається ремонтом, бо саме це є свідченням, що він не дуже кваліфікований фахівець.

Програмування. Проблема нормування праці програмістів була дуже актуальною, коли її результатом були тексти готових програм, написані на певній мові програмування, і кількість рядків цієї програми визначала кінцевий обсяг праці, а поділений на кількість робочих днів — давав рівень продуктивності праці. Узагалі, в усіх країнах вважалося, що в середньому 10—15 операторів на робочий день — це досить високий рівень продуктивності праці програміста.

Створення норм і нормативів затрат праці для програмування — досить складний процес, насамперед через те що програмування — творча робота, а також тому що у програмуванні однієї задачі можуть брати участь фахівці різних професій і категорій, а саме:

• наукові працівники;
• математики;
• інженери-технологи;
• економісти;
• техніки;
• оператори.

Крім того, продуктивність праці під час програмування залежить від багатьох факторів, урахувати які складно. Це:

• логічна складність програмованої задачі;
• кваліфікація програміста;
• математичне забезпечення ЕОМ.

Основними методами нормування є дослідно-статистичний, коли норми часу встановлюються на основі звітних даних про витрати часу в минулому на виконання аналогічних робіт з програмування. Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ затверджено в 1986 р.

• Здійснити оцінку і нормування праці керівників ІТ-підрозділів, системних аналітиків, програмістів та інших висококваліфікованих спеціалістів значно складніше ніж техніків або операторів. Для оцінки праці цієї категорії робітників можна використовувати такі показники:
• дотримання термінів розроблення систем і програм;
• вивчення і практичне використання нових мов і методів програмування;
• створення чітких інструкцій, що полегшують використання програм;
• схвалення роботи з боку користувачів.

Питання нормування праці під час програмування є дуже важливим для планування, обліку, аналізу та оперативного управління діяльністю ОЦ. Норми часу охоплюють роботи, виконувані фахівцями на таких стадіях розроблення проектних матеріалів:

• технічне завдання;
• ескізний проект;
• технічний проект;
• робочий проект;
• впровадження.

Норми часу розраховано залежно від факторів, що найбільше впливають на трудомісткість розроблення проекту:

• кількість різновидів форм вхідної інформації;
• кількість різновидів форм вихідної інформації;
• ступінь новизни комплексу задач (задачі);
• складність алгоритму;
• вид інформації, що використовується (змінна інформація, НСІ, БД);
• складність контролю вхідної і вихідної інформації;
• використання ТПР (ППП), типових проектів, типових програм, стандартних модулів.

Виходячи з трудомісткості стадій розроблення ПЗ ОТ, оцінюється кількість фахівців або термін, необхідний для реалізації стадій його розроблення.

Добором кількості розробників на різних стадіях досягають бажаного терміну розроблення ПЗ ОТ.

Зараз технології обробки інформації, технології програмування настільки різноманітні, настільки вдосконалені, що неможливо зіставляти роботу програмістів у різних середовищах, можна робити порівняння тільки в аналогічних середовищах і встановлювати терміни розроблення програмних продуктів виходячи зі статистичних даних та практичного досвіду. Це стосується програмістів середнього рівня, тобто виконавців. Вища кваліфікація у програмуванні визначається тими принципово новими ідеями, які дають розвиток новим напрямам у цій галузі. Це було і залишається творчою складовою діяльності програміста, оплату якої неможливо нормувати.

І хоч установлених норм для програмістів офіційно ніхто не скасовував, ними практично не користуються (принаймні, на недержавних підприємствах), а терміни розроблення програмних продуктів установлюються виходячи зі складності задач, ступеня використання готових програмних модулів, рівня автоматизації праці програмістів, технічних засобів тощо.

Приклад оплати праці ІТ-спеціалістів у США наведено у табл. 16.2.

Таблиця 16.2

ЗАРПЛАТА ІТ-ПРАЦІВНИКІВ У 10 ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ США

Закінчення табл. 16.2

Що стосується заробітної плати програмістів в Україні, то можна сказати, що більш-менш достовірні відомості можна мати тільки для працюючих у державному секторі економіки. Тут оклади перебувають на рівні середніх у промисловості, що для кваліфікованих фахівців — дуже низький рівень. Тому вони або мають ще заробіток на стороні (іноді безпосередньо на своєму робочому місці), або мають додаткові гонорари чи якусь іншу зацікавленість, або просто переходять у ринкові структури. Офіційні оклади тут становлять 200—300 дол. для молодих спеціалістів, потім вони можуть зростати у 2—3 рази, крім того, використовують доплати, які можуть бути у 1,5—2 рази вищі за посадові оклади (щоб уникнути зайвих налогових відрахувань).

Маркетологи. Оскільки ця посада і спеціальність як така з’явились у нас не так давно, то маркетологи здебільшого працюють у секторі недержавної власності, отже, оплата праці залежить від галузі, фірми, від її ефективності та їх внеску в прийняття важливих стратегічних рішень і поточного регулювання діяльності фірми.

Як показують дослідження, обчислити внесок кожного маркетолога в загальний успіх інформаційної фірми неможливо, оскільки відсутні чіткі критерії оцінювання їх роботи.

Частинними критеріями оцінки якості роботи можуть бути:

• збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції (послуг);
• економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;
• зниження собівартості і поліпшення якості продукції;
• прискорення оборотності оборотних коштів;
• поліпшення роботи з дебіторами;
• організація відновлення устаткування і технологій за допомогою іноземних інвесторів;
• розширення сервісних послуг фірми;
• вирішення інших економічних і природоохоронних проблем підприємства.

Наведені критерії ефективності не є обов’язковими для преміювання, але можуть використовуватися для розроблення положення про стимулювання праці.

Наявні сьогодні системи стимулювання праці застаріли і не працюють на збільшення обсягів виробництва і підвищення ефективності праці маркетологів. Ігнорування вад сформованої системи оплати і стимулювання праці є однією з основних причин кризового стану економіки і суспільства.

Наприклад, зарплата маркетолога має складатися з двох частин: основна зарплата, що виплачується за виконання посадових обов’язків, та змінна частина, що залежить від підсумків результатів трудової діяльності у попередній місяць. Цю частину зарплати формує трудовий колектив у вигляді премії, тому що маркетолог, реалізуючи на підприємстві свої підприємницькі здібності, віддає результати своєї праці колективу, який оцінює його індивідуально.

Таким чином, посадовий оклад із премією становитиме своєрідний економічний рейтинг маркетолога. Хибну оцінку якості своєї праці маркетолог дістане, якщо не зможе переконати колектив у доцільності своїх дій. Крім надбавок, можна підключити нові стимули — моральні. Одним з таких стимулів для кваліфікованого маркетолога є підвищення по службі.

У цілому по Україні реальний попит на фахівців з маркетингу дуже значний, але він частково має прихований характер. Маркетолог сьогодні — це єдиний фахівець, який може вказати підприємству, як заробити гроші, а не лише їx перерозподіляти i витрачати, бо тільки він умiє дослідити ринок, вивчити, що i скільки виробляти, як розповсюджувати, рекламувати тощо, фахівець, який може вивести економіку з кризи. Висококваліфікованих кадрів сьогодні дуже мало. Там де вони є, де є прямий зв’язок із практикою — результати дуже високі.