special

Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Види оплат

Інформаційні служби практикують різноманітні види оплат за експлуатацію БД.

Погодинна оплата — за 1 годину сеансу зв’язку. Це стандартний вид оплати послуг, пов’язаних з пошуком у БД. Труднощі виникають у зв’язку з тим, що для годинного сеансу вимагаються різні обчислювальні потужності. Крім того, більш висока швидкість передачі інформації дає можливість дістати з БД більшу кількість інформації за один і той самий час зв’язку.

Подокументна оплата — за кожний документ, виданий на екран терміналу (або роздрукований), або посилання на нього. Даний варіант не враховує ситуацію, коли пошук закінчився безрезультатно. Така ситуація буває вигідною користувачу, наприклад, для пошуку патентів. Тому її використовують у поєднанні з іншими видами платежів.

Абонентська плата — наприклад, за пароль для входу в комунікаційну мережу. Кількість пошуків може бути і лімітованою, і нелімітованою.

Оплата конкретного пошуку — враховується кожне запитання. Невигідно тим, хто проводить швидкий пошук у маленькій БД.

Оплата — залежить від використання обчислювальних потужностей на 1 пошук. Майже не враховується цінність інформації з БД.

Оплата ресурсу БД — передбачає оплату кількості появ пошукових термінів при проведенні пошуку в БД. Найчастіше вживані терміни оплачуються вище ніж рідкі терміни.

Найпоширенішою стає комбінація декількох видів оплат, наприклад, погодинної і подокументної.

Рівень ринкових цін на інформацію може бути визначений як середньоарифметичне всіх наведених базисних цін на послуги, що надаються комерційними АБД-аналогами.

Однак така оцінка не завжди є ефективною, оскільки вона не враховує унікальність, достовірність, оперативність інформації, швидкодію АБД, якість інтерфейсу. Щоб їх урахувати, використовують параметричні моделі, де будується векторна функція, що зв’язує ціну продукту з її характеристиками (параметрами). Фіксуючи всі параметри, окрім одного, і змінюючи його, можна визначити його вплив на ціну.

Загальна ціна інформаційної послуги агрегує всі існуючі тарифи на доступ до певного АБД і відносить їх до одиниці інформації. Вона потрібна для зіставлення цін різних виробників інформації, оскільки в їх прейскурантах може бути різна кількість послуг і форм оплати. Оптимальне співвідношення між різними видами цін установлюється з урахуванням мінімізації ризику, вигоди користувачів, кон’юнктури ринку і стадії життєвого циклу інтерактивної послуги.

Ринкова практика ціноутворення на інтерактивні послуги вимагає, щоб структура цін забезпечувала:

  • прозорість платежів для користувачів;
  • контрольованість платежів користувачів;
  • передбачуваність платежів користувачами;
  • зв’язок платежів із цінністю отримуваної інформації;
  • послідовність цінової політики.

На початковому етапі комерційної експлуатації АБД цінова політика повинна бути спрямована на завоювання ринку, що досягається за рахунок:

  • надання безкоштовного доступу до АБД протягом перших сеансів;
  • відмови від стягнення передплати;
  • безкоштовного надання довідкової інформації;
  • установлення відносно низької ціни години підключення в сукупності з досить високою ціною за одержання інформації;
  • безкоштовного навчання і консультування.

З нагромадженням досвіду комерційної експлуатації вітчизняного АБД і зміцненням його ринкових позицій можлива модифікація цінової політики, а саме:

  • стягнення передплати;
  • коригування цін відповідно до попиту;
  • внесення до прейскурантів додаткових видів цін.

Для стимулювання попиту на інформаційні послуги на всіх етапах необхідно розробити систему пільг для постійних користувачів АБД.



 

Created/Updated: 25.05.2018