- Цветы и растения
 - Аквариум и рыбы
 - Для работы
 - Для сайта
 - Для обучения
 - Почтовые индексы Украины
 - Всяко-разно
 - Электронные библиотеки
 - Реестры Украины
 - Старинные книги о пивоварении
 - Словарь старославянских слов
 - Все романы Пелевина
 - 50 книг для детей
 - Стругацкие, сочинения в 33 томах
 - Записи Леонардо да Винчи
 - Биология поведения человека
 
Главная   Экономика   Книги   Моделювання економіки - Вітлінський В.В.  | 
Моделювання економіки - Вітлінський В.В.
11.4. Обчислювальні аспекти розв’язування задач на підставі моделі МГБ
Основний обсяг обчислень за моделлю МГБ пов’язаний з обчисленнями матриці коефіцієнтів повних матеріальних витрат В. Якщо матриця коефіцієнтів прямих матеріальних витрат А задана та є продуктивною, то матрицю В можна обчислювати за допомогою формул обернення матриць, що розглядаються в курсі матричної алгебри, або наближеним способом, використовуючи розклад у матричний ряд (11.17).
Розглянемо перший спосіб знаходження матриці В. Знаходимо матрицю (Е – А), а потім, застосовуючи один із прямих методів пошуку обернених невироджених матриць, обчислюємо матрицю (Е – А)–1. Одним із широковживаних методів обернення матриць є метод Жордана. Використовують також метод, що ґрунтується на застосуванні формули
 
 (11.18)
 де в чисельнику — матриця, приєднана до матриці (Е – А), елементи котрої є алгебраїчними доповненнями для елементів транспонованої матриці (Е – А)?, а в знаменнику — визначник матриці (Е – А). Алгебраїчні доповнення, у свою чергу, для елементів з індексами і та j дістають множенням співмножника 
 на мінор, що отримується після викреслювання з матриці А і-го рядка й j-го стовпчика. 
Згідно з другим способом обчислення матриці коефіцієнтів повних матеріальних витрат використовують формулу (11.17). Обов’язковою умовою коректності цих обчислень є умова щодо продуктивності матриці А, а, здійснюючи обчислення, обмежуються врахуванням опосередкованих матеріальних витрат до певного порядку (наприклад 3-го порядку). Тут використовується процедура множення квадратних матриць з їхнім наступним додаванням, а коефіцієнти повних матеріальних витрат отримуються з деяким наближенням (із заниженням).
Приклад Для тригалузевої економічної системи задані матриця коефіцієнтів прямих матеріальних витрат і вектор кінцевої продукції:
 
Необхідно обчислити коефіцієнти повних матеріальних витрат і вектор валової продукції, а також заповнити схему міжгалузевого матеріального балансу.
Розв’язання.
1. Визначимо матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат згідно з другим (наближеним) способом, ураховуючи опосереднені матеріальні витрати до 2-го порядку включно. Запишемо матрицю коефіцієнтів опосередкованих витрат 1-го порядку:
 
матрицю коефіцієнтів опосередкованих витрат 2-го порядку:
 
Отже, матриця коефіцієнтів повних матеріальних витрат наближено дорівнюватиме:
 
2. Обчислимо матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат за допомогою формул обернення невироджених матриць (перший спосіб):
а) знаходимо матрицю (Е – А):
 
 
б) обчислимо визначник цієї матриці:
 
 
в) транспонуємо матрицю (Е – А):
 
 
 г) знайдемо алгебраїчні доповнення для елементів матриці 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Отже, приєднана до матриці (Е – А) матриця має вигляд:
 
 
д) використовуючи формулу (11.18), знаходимо матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат:
 
 
Як зазначалося, елементи матриці В, що обчислені згідно з першим способом, є дещо більшими, ніж відповідні елементи матриці, обчисленої згідно з другим (наближеним) способом.
3. Знаходимо обсяги валової продукції трьох галузей (вектор Х), використовуючи формулу (11.10):
 
 
4. Для обчислення елементів першого квадранта матеріального міжгалузевого балансу скористаємося формулою, що випливає з (11.4), тобто xij = aijXj, i, j = 1, …, n.
Для отримання елементів першого квадранта необхідно елементи першого стовпчика матриці А перемножити на величину X1 = 775,3, елементи другого стовпчика матриці А — на X2 = 510,1; елементи третього стовпчика матриці А — на X3 = 729,6.
Складові третього квадранта (умовно чиста продукція) знаходять з урахуванням формули (11.1) як різницю між обсягами валової продукції та сумами елементів відповідних стовпчиків відшуканого першого квадранта.
Четвертий квадрант у наведеному прикладі складається лише з одного показника й слугує, зокрема, для контролю правильності обчислень: сума елементів другого квадранта повинна (у вартісному матеріальному балансі) збігатися із сумою елементів третього квадранта.
Результати обчислень подано у вигляді таблиці (табл. 11.2).
Таблиця 11.2
МІЖГАЛУЗЕВИЙ БАЛАНС ВИРОБНИЦТВА Й РОЗПОДІЛУ ПРОДУКЦІЇ
| Галузі-виробники | Галузі-споживачі  |  Кінцева продукція  |  Валова продукція  |  ||
1  |  2  |  3  |  |||
1  |  232,6  |  51,6  |  291,8  |  200,0  |  775,3  |  
2  |  155,1  |  255,0  |  0,0  |  100,0  |  510,1  |  
3  |  232,6  |  51,0  |  145,9  |  300,0  |  729,6  |  
Умовно чиста продукція  |  155,0  |  153,1  |  291,9  |  600,0  |  
  |  
Валова продукція  |  775,3  |  510,1  |  729,6  |  
  |  2015,0  |  
Created/Updated: 25.05.2018
 |
 Экономика