special

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

4.6. Особливості відновлювальних процесів в організмі працівника після роботи

Сутність відновлювальних процесів та їхні фази

Під час роботи в організмі працюючої людини переважають процеси розпаду над процесами відновлення. Останні переважно відбуваються по закінченні роботи. У період відновлення:

  • поповнюються витрачені енергоресурси;
  • ліквідуються продукти розпаду;
  • нормалізується внутрішнє середовище організму.

Особливостями відновлювальних процесів є їх фазний характер, залежність від величини зрушень у фізіологічних системах, а також різна тривалість для окремих показників і функцій.

Розрізняють дві фази відновлювальних процесів:

  • фазу раннього відновлення, для якої характерне найбільш інтенсивне відновлення;
  • фазу пізнього повільного і тривалого відновлення.

Повернення функцій і показників енергетичного обміну до вихідного рівня спочатку проходить швидко, а потім сповільнюється.

Так, окислення недоокислених продуктів анаеробного обміну після важкої роботи відбувається в перші 15—20 хв. Наступні зміни в обміні, особливо після втомливої роботи, можуть тривати десятки хвилин і навіть години.

Частота пульсу і величина артеріального тиску крові повертаються до вихідних значень зразу ж після роботи. При цьому в перші 2—3 хв це відновлення відбувається найбільш інтенсивно, а потім сповільнюється і лише поступово досягає вихідних значень. Щодо відновлення газообміну в організмі в умовах кисневого боргу, то в першій фазі (3—10 хв) відмічається швидке зменшення споживання кисню, яке, проте, не досягає вихідного рівня. На фазі повільного і тривалого зниження газового обміну, яка триває 1,5—2 год, показники його досягають вихідного рівня. Після роботи помірної важкості відновлення газового обміну проходить швидко, і споживання кисню досягає вихідного рівня за кілька хвилин. Тривалість окремих фаз неоднакова при різних видах роботи.

Деякі закономірності відновлення працездатності

Особливістю відновлювальних процесів є те, що загальна працездатність організму, а також окремі показники обміну речовин і вегетативних функцій досягають вихідного рівня в різний час. Навіть для однієї і тієї самої фізіологічної системи окремі показники відновлюються неодночасно. У м’язах, наприклад, найшвидше відновлюється аденозинтрифосфорна кислота, повільніше — креатинфосфат і ще повільніше — глікоген. Серед показників системи кровообігу найшвидше відновлюються частота пульсу, кров’яний тиск і набагато повільніше — склад крові.

Відмічається також різна інтенсивність відновлення одного і того самого показника в різних органах. Так, відновлення глікогену найшвидше відбувається в головному мозку, повільніше — в серці і ще повільніше — у печінці. Функціональний стан м’язових груп також відновлюється неодночасно і залежить від характеру роботи. Передусім відновлюють свою працездатність м’язи, які найменше втомилися.

Необхідно враховувати, що динаміка фізіологічних функцій працівника при виконанні різних робіт має різноспрямований характер і залежить від багатьох факторів (стану здоров’я працівника, особливостей роботи, умов зовнішнього виробничого середовища тощо). Крім того, у різних видах праці ті чи інші органи і системи організму беруть неоднакову участь. Ось чому в одному випадку професійно важливі функції можуть зберігатися завдяки компенсаторним змінам інших функцій, у другому — внаслідок малих навантажень, у третьому — вони можуть порушуватися, незважаючи на компенсаторні зміни. Знання законо-мірностей відновлювальних процесів дозволяє більш обгрунтовано підійти до організації трудових процесів, розробки режимів праці і відпочинку.

Контрольні запитання

1. Які особливості системи «організм — зовнішнє середовище»?

2. Що таке адаптація і гомеостаз?

3. Поясніть суть основних механізмів адаптації.

4. Що ви розумієте під фізіологічними резервами організму? Як вони використовуються в процесі праці?

5. У чому полягає суть обміну речовин і обміну енергії?

6. Проаналізуйте біохімічні процеси.

7. Як впливає робота на затрати енергії працівника? Зробіть оцінку робіт за показником затрат енергії.

8. Що ви розумієте під енергетичним оптимумом та енергетичним коефіцієнтом корисної дії?

9. У чому полягає суть дихання та які його основні показники?

10. Як впливає робота на функції дихання працівника?

11. Що таке аеробна та анаеробна продуктивність організму? Яке значення цих показників для організації праці?

12. Які функції виконує серцево-судинна система, які показники її діяльності та механізми пристосування до навантажень?

13. Як впливає робота та умови її виконання на діяльність серцево-судинної системи працівника?

14. На які групи поділяються роботи за показником «робочого пульсу»?

15. У чому виявляється динаміка артеріального тиску крові при виконанні роботи?

16. Які основні напрямки оптимізації трудових навантажень щодо стану серцево-судинної системи працівників?

17. У чому полягає суть терморегуляції організму працівника? Як відбувається теплоутворення і тепловіддача?

18. Як здійснюється терморегуляція в організмі працівника при виконанні робіт різної важкості, в умовах охолодження і перегріву, при різних вологості і швидкості руху повітря?

19. У чому полягає суть відновлювальних процесів, їх особливості і практичне значення для організації праці?



 

Created/Updated: 25.05.2018