Главная Прочие дисциплины Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

14.2. Професіографія і психодіагностика

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників як нормативний документ, що визначає вимоги до людини

Професійна інформація ґрунтується на даних професіографії — науки, яка описує професії і спеціальності з погляду вимог до людини.

Основні кваліфікаційні вимоги до працівника визначаються Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, який представляє собою систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, наведених у Класифікаторі професій (керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці, робітники).

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Спеціалізація», «Приклади робіт».

У розділі «Завдання та обов’язки» описуються роботи, характерні для даної професії, з посиланням на галузь необхідних знань.

Розділ «Повинен знати» містить опис знань, умінь, навичок, методів і прийомів безпечного виконання робіт, а також вимоги до рівня освіти та практичної підготовки за професійною спеціалізацією.

У розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначено рівень спеціальної підготовки працівника, необхідний для виконання обов’язків, та вимоги до стажу роботи.

Розділ «Спеціалізація» охоплює дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галузеву належність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які визначають особливості застосування професії.

У розділі «Приклади робіт» наведено назви робіт і пов’язаних з ними машин та устаткування, характеристики безпечних і нешкідливих умов виконання зазначених робіт, засобів оснащення технологічних процесів.

Згідно з вимогами чинного законодавства в кожній окремій організації на основі Довідника розробляють посадові інструкції для керівників, професіоналів і фахівців. Посадові інструкції складаються з таких розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Взаємовідносини (зв’язки) за професією».

Фактори, що визначають вимоги до працівника, та їх оцінка

У зв’язку з ускладненням виробництва, підвищенням вимог до психофізіологічних якостей працівника зростає необхідність у конкретизації вимог до виконавця залежно від змісту, характеру та умов виконання роботи. Характеристика таких вимог необхідна для проведення профорієнтації, професійного підбору, організації праці, формування методичних основ навчання спеціальності.

Для встановлення конкретного переліку вимог до виконавця з боку роботи визначають і оцінюють вплив і значення факторів, які зумовлюють ці вимоги. Як правило, враховується вплив таких груп факторів:

• техніко-технологічні — визначають вимоги до професійної підготовки виконавця, наявності у нього необхідних технологічних навичок;
• організаційні — характеризують уміння працювати у ритмі колективу;
• фізіолого-сенсорні — визначають вимоги до фізичних даних і властивостей аналізаторів працівника;
• психомоторні — визначають вимоги щодо рухової сфери (швидкість реакції, темп рухів, швидкість, ритмічність, точність, координованість і т. п.);
• інтелектуальні — формують вимоги до розумової сфери діяльності працівника і таких специфічних здібностей, як спостережливість, надійність, активність, відповідальність та ін.

Кожна з цих груп охоплює велику кількість факторів, врахувавши які можна досить повно визначити комплекс вимог роботи до працівника залежно від її змісту, характеру та умов виконання.

Наукою розроблені методи точного вимірювання фізичних зусиль, напруження слуху, зору, темпу рухів, швидкості реакцій, однак для таких факторів, як спостережливість, емоційна врівноваженість, аналітичні здібності та ін., методи точного вимірювання не встановлені. В таких випадках дається відносна оцінка фактора в балах. Наприклад, ступінь розумового напруження, необхідного під час роботи, оцінюється в діапазоні від 1 до 6 балів відповідно з такою градацією:

• проста робота без розумового напруження;
• нескладна робота, яка вимагає незначного розумового напруження;
• робота середньої складності з середнім розумовим напруженням;
• складна робота, що вимагає значного розумового напруження;
• складна робота, що періодично вимагає значного розумового напруження і доброї пам’яті;
• дуже складна робота, яка вимагає постійного розумового напруження і дуже доброї пам’яті.

Для оцінки напруження уваги, аналітичності мислення, необхідних для виконання роботи, застосовують такі характеристики:

• незначне напруження уваги і спостереження без необхідності виявляти особливу кмітливість при прийнятті рішення;
• підвищена увага, зосереджена на різних сторонах виробничого процесу, необхідність виявляти загальну кмітливість у роботі;
• аналітичне мислення, напружена увага і технічна кмітливість;
• конструктивне мислення.