special

Фізіологія і психологія праці - Крушельницька Я.В.

Культура праці та індивідуальний стиль діяльності

У процесі виробничого навчання у робітника не тільки формуються і закріплюються трудові навички і вміння, але й виховується культура праці. Під культурою праці розуміють уміння і звичку робітника раціонально планувати, організовувати і обліковувати свою роботу, творчо використовувати набуті трудові навички, розвивати свою трудову концепцію, погоджуючи мотиви і результати праці зі стратегією розвитку організації.

Динамічність діяльності і консервативність властивостей темпераменту особистості є причиною формування індивідуального стилю діяльності (ІСД).

Є. О. Климов зазначає, що до індивідуального стилю діяльності як стійкої системи психологічних засобів, прийомів і способів дії працівник вдається свідомо або стихійно з метою найкращого урівноважування своєї індивідуальності з предметними, зовнішніми умовами праці. Індивідуальний стиль діяльності завжди формується як інтегральний ефект взаємодії людини з предметами і знаряддями праці, а тому розглядається як універсальна форма пристосування її до вимог діяльності.

Індивідуальний стиль діяльності — це сукупність прийомів і способів роботи, зумовлена певними властивостями особистості і сформована як засіб її пристосування до об’єктивних вимог професії. Його формування є важливою стороною професійного навчання, розвитку професійних здібностей, професійної придатності. Цілеспрямоване формування ІСД ґрунтується на використанні наявних у людини розвинутих психофізіологічних і психічних властивостей, що відповідають вибраній професії, і компенсації негативних або недостатньо розвинутих властивостей. В зв’язку з цим у структурі ІСД виділяють механізми адаптації і механізми компенсації. Так, у багатьох випадках здібності, рівень мотивації особистості, функціональні можливості організму можуть набути провідного значення і перекрити властивості нервової системи та особливості темпераменту. Разом з тим, пристосовний ефект індивідуального стилю діяльності не безмежний. Він забезпечує адаптацію працівника до вимог роботи лише в межах, в яких виявляються компенсаторні властивості особистості.

Ознаками індивідуального стилю діяльності є:

  • стійка система практичних способів дії, способів і прийомів організації психічної діяльності;
  • зумовленість певними особистісними якостями;
  • адаптаційний характер до об’єктивних вимог роботи;
  • універсальний характер, можливість застосування у різних ситуаціях і видах діяльності.

Необхідними умовами формування ІСД є достатнє осмислення працівником вимог діяльності, позитивне ставлення до роботи, адекватна самооцінка та прагнення реалізувати свої здібності. Завдання виробничого навчання полягає в тому, щоб допомогти людині знайти найбільш доцільний і вигідний стиль роботи.

Показниками пристосування особистості до об’єктивних вимог діяльності є результативність праці та рівень нервово-психічних і енергетичних затрат для досягнення результату.

Контрольні запитання

1. Які завдання вирішує професійно-технічна освіта в ринкових умовах?

2. Що таке професія і спеціальність?

3. Що лежить в основі різних ступенів підготовки робітників?

4. Які є види навчання в системі профтехосвіти?

5. Що таке Державний стандарт професійно-технічної освіти?

6. В чому суть і завдання виробничого навчання?

7. Що таке трудові навички, вміння і професійна майстерність?

8. Що ви розумієте під інтегральним образом робочих дій та інформаційною основою діяльності?

9. Охарактеризуйте етапи формування трудових навичок.

10. Суть виробничих вправ та стадій їх розвитку.

11. Що таке тренування та від чого залежить його ефективність?

12. Охарактеризуйте етапи і методи формування трудових умінь.

13. Дайте оцінку методів виробничого навчання.

14. Охарактеризуйте основні дидактичні системи виробничого навчання на реальних робочих місцях.

15. Що таке культура праці та індивідуальний стиль діяльності?



 

Created/Updated: 25.05.2018