| |
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 2004 року:
Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) від 18 липня
1963 року, із змінами, внесеними до нього;
Закон Української РСР "Про затвердження Цивільного кодексу
Української РСР" (1540-06) (Відомості Верховної Ради УРСР,
1963 р., N 30, ст. 463);
статті 2-7, 12, 13, 16 Указу Президії Верховної Ради
Української РСР від 9 грудня 1963 року "Про порядок введення в дію
Цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР"
(1990-06) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., N 51,
ст. 731; 1985 р., N 23, ст. 542; Відомості Верховної Ради України,
1993 р., N 3, ст. 15).
3. Кабінету Міністрів України до 1 квітня 2003 року
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України:
перелік законодавчих актів (їх окремих положень), які мають
бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих
актів, до яких слід внести зміни, у зв'язку з набранням чинності
цим Кодексом;
проект закону про міжнародне приватне право та проекти інших
законів, необхідність прийняття яких випливає із цього Кодексу.
4. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних
відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності
Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються
до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати
після набрання ним чинності.
5. Правила книги шостої Цивільного кодексу України
застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була
прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле
майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до
набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.
6. Правила Цивільного кодексу України про позовну давність
застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений
законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим
Кодексом.
7. До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним
і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року,
застосовується позовна давність, встановлена для відповідних
позовів законодавством, що діяло раніше.
8. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про
набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння
майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
9. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і
продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом
України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав,
порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів
незалежно від дати їх укладення.
10. Правила Цивільного кодексу України про відповідальність
за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли
відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим
Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня
2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі
порушення.
11. Судові провадження у справах про припинення права
власності на підставах, що не встановлені Цивільним кодексом
України або іншим законом, підлягають припиненню.
Ухвалені, але не виконані судові рішення у таких справах
примусовому виконанню не підлягають.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 16 січня 2003 року
N 435-IV
| | |
|
~600470+1120В особовому складі