special

Порядок мобілізації до Збройних сил України (+інфографіка)

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic0.jpg

Повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією, на жаль, спричинила зростання кількості людей, яким необхідно здійснювати військово-лікарську експертизу.

У звʼязку з цим суттєво зросло і навантаження на працівників військово-лікарських комісій.

Українська Гельсінська спілка підготувала детальну статтю щодо порядку мобілізації до Збройних сил України.

Що таке ВЛК?

Військово-лікарська комісія (ВЛК) – це група лікарів, яка проводить медичний огляд для визначення придатності до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов’язаних.

ВЛК оцінює стан здоров’я, виявляє зв'язок між захворюваннями та службою, а також визначає потребу у подальшому лікуванні або реабілітації. Комісія може вирішувати питання про переведення до іншого медичного закладу, надання відпустки або протезування.

Які різновиди ВЛК існують?

ВЛК поділяються на кілька видів, залежно від їх завдань і рівня повноважень:

  1. ВЛК при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки: Оцінюють придатність до служби призовників і військовозобов’язаних, а також питання вступу до навчальних закладів. Після реформ лікарі можуть бути залучені з цивільних медичних установ.
  2. Позаштатні ВЛК: Оцінюють придатність військовослужбовців після травм або захворювань, вирішують питання продовження лікування і встановлюють причинний зв’язок захворювань з військовою службою. Можуть функціонувати в військових і цивільних медичних закладах.
  3. Штатні ВЛК: Військово-медичні установи, що переглядають і затверджують рішення ВЛК нижчих рівнів, розглядають скарги і заяви, а також встановлюють причинний зв’язок захворювань або травм.

Які документи потрібні для проходження ВЛК військовослужбовцями?

Для проходження ВЛК у воєнний час необхідно мати:

  • Направлення на медичний огляд ВЛК;
  • Медичну книжку;
  • Посвідчення особи (військовий квиток або посвідчення офіцера);
  • Медичну характеристику (необов’язковий документ у воєнний час);
  • Службову характеристику (необов’язковий документ у воєнний час);
  • Оригінал довідки про обставини травми від військової частини;
  • Засвідчену копію акту про нещасний випадок (не видається при пораненнях під час бойових дій);
  • Посвідчення учасника бойових дій (за наявності);
  • Витяги з особових справ та інші довідкові матеріали.

Що вже зроблено для покращення ВЛК?

  • З квітня 2023 року збільшено кількість гарнізонних ВЛК.
  • Забезпечено фінансування медичних оглядів військовозобов’язаних.
  • Ухвалено зміни до законів для поліпшення створення ВЛК, оформлення довідок про травми та впровадження електронного документообігу.
  • Триває цифровізація ВЛК, зокрема введено електронну чергу у всіх гарнізонних ВЛК.
  • Проведено моніторинг роботи ВЛК спільно з уповноваженим з прав людини.
  • Покращено інформування про права і обов’язки військовослужбовців через довідники, «гарячі лінії» та вебсайт.

Як працює електронна черга на ВЛК?

Запис на ВЛК через електронну чергу може здійснюватися віддалено начальником медичної служби військової частини або безпосередньо в медичному закладі. Начальник медичної служби вносить дані в систему е-Черги, де запис потрапляє в електронну базу. Секретар ВЛК призначає лікарів для огляду військовослужбовця відповідно до його стану.

Якщо запис не здійснено віддалено, військовослужбовець звертається до реєстратури медзакладу для запису до спеціалістів через електронну чергу.

Для отримання додаткової інформації можна звертатися за номерами 0-800-60-20-19 або 0-800-50-04-42.

Порядок мобілізації до Збройних сил України (+інфографіка)

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic00.png

Українська Гельсінська спілка підготувала детальну статтю щодо порядку мобілізації до Збройних сил України.

Зручну інфографіку у форматі pdf скачуйте ТУТ.

Черговість мобілізації

Згідно з пунктом 5 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, Генеральному штабу Збройних Сил України надано завдання визначити черговість і обсяги призову військовозобов’язаних і резервістів у межах загального строку мобілізації. Однак на момент написання цієї публікації Генеральний штаб не оприлюднив офіційного нормативного акту, який би чітко визначав порядок і обсяги мобілізації.

Наразі єдиним джерелом інформації про черговість мобілізації є усний коментар начальника Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Романа Горбача. Згідно з його словами, в першу чергу були мобілізовані резервісти першої черги, а також ті, хто уклав контракт на проходження служби у військовому резерві. Ці особи не потребують додаткової військової підготовки, оскільки вже мають відповідний досвід. Вони вже були залучені до військової служби і готові до виконання обов’язків без подальшого навчання.

На сьогоднішній день мобілізація триває серед осіб, які вже проходили службу та мають певний досвід на відповідних посадах. Такі особи можуть бути негайно залучені до виконання завдань з оборони, оскільки їхній досвід дозволяє швидше інтегруватися у військові структури.

Інші громадяни, які не входять до зазначених категорій, також підлягають мобілізації і спрямовуються до навчальних центрів для проходження відповідного навчання. Цей етап забезпечує підготовку нових військовослужбовців до виконання військових завдань, що є важливим для забезпечення обороноздатності країни в умовах сучасних викликів.

Звільнення від мобілізації

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic1.jpg

Під час мобілізації існує ряд категорій осіб, які не підлягають призову на військову службу. До них відносяться:

  1. заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  2. визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  3. жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років
  4. жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років
  5. жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  6. жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи,
  7. усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
  8. мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; опікуни (піклувальники) особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною або обмежено дієздатною;
  9. особи зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
  10. особи зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІI групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду;
  11. зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  12. народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  13. працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
  14. інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову підлягають також:

  1. здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  2. наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
  3. жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
  4. працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
  5. осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
  6. осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Медичний огляд військовозобов’язаних під час мобілізації

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic2.jpg

Медичний огляд військовозобов'язаних регулюється Розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Процедура огляду:

1. Організація огляду:

  • Медичний огляд проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарськими комісіями (ВЛК) військових комісаріатів.
  • Кожний військовозобов'язаний проходить огляд у хірурга, терапевта, невропатолога, психіатра, окуліста, оториноларинголога, стоматолога, дерматолога, а за медичними показаннями – у лікарів інших спеціальностей.

2. Первинні обстеження:

  • Перед оглядом проводяться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначення групи крові та резус-належності (для осіб без відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі.
  • Для осіб старше 40 років обов'язкове вимірювання внутрішньоочного тиску та дослідження крові на цукор.

3. Документація:

  • Військовий комісаріат отримує дані з психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (включаючи витяг з історії хвороби), дані з органів соціального забезпечення для осіб з інвалідністю.
  • Також включаються медичні картки амбулаторних хворих з поліклінік і медико-санітарних частин.

4. Оцінка стану здоров’я:

  • Якщо лікарі ВЛК не можуть остаточно визначити стан здоров’я, військовозобов'язаний направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України, з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату.
  • Якщо обстеження проходило у військовому лікувальному закладі, огляд проводить госпітальна (гарнізонна) ВЛК.

5. Оскарження результатів:

Постанови ВЛК можуть бути оскаржені у Центральній військово-лікарській комісії (ЦВЛК) або в судовому порядку.

Ці правила визначають порядок медичного огляду військовозобов'язаних і процедури, які повинні бути дотримані для забезпечення правильності оцінки їхньої придатності до військової служби.

Бойова підготовка мобілізованих

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic3.jpg

Процедура огляду:

Представник Генерального штабу повідомив, що жодний військовозобов’язаний не буде залучений до бойових дій за відсутності попередньої бойової підготовки. Громадяни України, які не проходили військової служби, можуть бути мобілізованими до центрів ЗСУ для навчання. Така підготовка в навчальних центрах проходитиме за скороченими термінами (7-20 діб в залежності від складності спеціальності).

Регулювання підготовки

Бойова підготовка мобілізованих регламентується Порядком організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1443.

Основні пункти порядку

  • Порядок передбачає попередню загальновійськову підготовку осіб, які були залучені до оборони держави, що складається з теоретичної і практичної складової.
  • Базова підготовка проводиться у формі навчальних занять із загально-військових дисциплін та навчальних зборів, які застосовуються у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
  • Громадяни зобов’язані прибути до визначених місць збору в установлений час у день початку заходів підготовки.
  • Навчання умінню ведення вогню з визначених видів зброї бойовими патронами проводиться на стрільбищах і в тирах військових частин, вищих військових навчальних закладів, громадської організації “Товариство сприяння обороні України” і спортивних організацій.
  • Основним методом підготовки є практичні заняття, на які відводиться не менш як 70 відсотків навчального часу.

Цей порядок визначає структуру і процеси підготовки громадян до оборони держави та забезпечення їхньої готовності до виконання бойових завдань.

Постановка на облік

Всі військовозобов’язані громадяни України зобов’язані бути приписаними до Центру комплектування та соціальної підтримки (військомат) за місцем проживання.

У випадку, якщо військовозобов’язаний змінив місце проживання, він зобов’язаний стати на облік у «військомат» за новим місцем проживання.

Тобто особи, які під час бойових дій перемістились до західних регіонів, зобов’язані з’явитися до «військомату» в районі свого тимчасового місцезнаходження.

Вручення повістки

Процедуру вручення повістки під час мобілізації чинним законодавством врегульовано не чітко.

Згідно п. 8 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців доручено організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

З огляду на вищенаведене, представники місцевих органів виконавчої влади (обласні, районні адміністрації), місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські Ради) і роботодавці мають право надавати громадянам повістки до військкомату.

Доказом отримання громадянином повістки є його власноручний підпис на бланку повістки.

Конституція України передбачає обов’язок громадянина захищати Україну. Тому громадянин не має право відмовитися від підпису на бланку повістки.

Усне запрошення до «військомату» не є повісткою.

Також необхідно зазначити, що поліцейські, в установленому законом порядку, мають право і зобов’язані проводити розшук, затримання і доставку до «військоматів» виключно громадян, які ухиляються від призиву саме на строкову службу.

Однак чинне законодавство не містить норми, яка б надавала поліцейським право проводити розшук, затримання і доставку до «військоматів» громадян для призиву під час мобілізації.

Таким чином, представники поліції не мають права проводити розшук, затримання і доставку до «військоматів» громадян для призиву під час мобілізації.

Відповідальність

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic4.jpg

Відповідальність за ухилення від обліку

Чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про військовий облік.

Згідно ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу. Тобто військовозобов’язаний, що не став на облік у «військоматі» за своїм поточним місцезнаходженням може бути оштрафованим на суму до 1 700 грн.

У випадку відсутності реєстрації у «військоматі» військовозобов’язаний може бути попереджений представником «військомату» про необхідність постановки на облік.

У випадку неявки особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст. 337 КК України, ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження, зробленого представником «військомату», карається штрафом 8500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

Відповідальність за ухилення від мобілізації

Чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність за ухилення від мобілізації.

Згідно ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог законодавства про мобілізацію передбачено штраф. Тобто особа, яка отримала повістку, але не з’явилася до «військомату» може бути оштрафована на суму до 5 100 грн.

Згідно ч.2 ст. 337 КК України, ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів, карається штрафом до 11 900 грн. або виправними роботами на строк до двох років. Тобто за ухилення від мобілізації особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Оскарження дій, пов’язаних із мобілізацією

По-перше, скарги на незаконні дії представників «військоматів», пов’язані із процесом мобілізації можуть бути в усній формі викладені на гарячій лінії Міністерства Оборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442, 044-454-44-99.

По-друге, скарги на порушення законодавства під час мобілізації подаються керівнику Центру комплектування та соціальної підтримки (воєнкому). Скарга має містити детальний опис обставин порушення і клопотання про припинення порушення.

По-третє, у випадку відсутності належної реакції «воєнкома», незаконні дії, що стосуються мобілізації можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Для отримання правової допомоги з цього питання необхідно звернутися до адвоката.

Територіальна оборона

Територіальна оборона є одним із елементів національного супротиву. Завданням Територіальної оборони є збройний спротив агресору на певній території, в незалежності від того, чи є ця територія окупованою.

Вступ до Територіальної оборони

Вступ до лав Територіальної оборони є добровільним.

Для вступу до Територіальної оборони громадянин має звернутися до місцевого органу Територіальної оборони.

Матеріал підготовлено за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic5.png
ukraine-armed-forces-mobilization-procedure-infographic6.jpg

Via helsinki.org.ua


Created/Updated: 03.09.2024