Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

3.1.2. Процедура набуття членства в СОТ

Вступ до СОТ кожна країна здійснює на власних умовах, які визначаються в результаті переговорів між нею та членами СОТ. Цей процес регулюється Статтею XII (Приєднання) Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі, згідно якої:

“1. Будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію у своїх зовнішніх торговельних відносинах та вирішенні інших питань, передбачених цією Угодою та багатосторонніми торговельними угодами, можуть приєднатися до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню між ними та СОТ. Таке приєднання поширюється на цю Угоду та на багатосторонні торговельні угоди, додані до неї.

2. Рішення про приєднання приймаються Конференцією Міністрів. Конференція Міністрів схвалює домовленість про умови приєднання більшістю – дві треті голосів Членів СОТ.

3. Приєднання до багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників регулюється положеннями відповідної угоди.” [1, c.12]

В статті XII не міститься регламенту процедури набуття членства. Таку процедуру фактично було вироблено на основі досвіду вступу нових членів і вона включає наступні основні етапи:

подання країною чи окремою митною територією заявки про вступ до СОТ;

створення органами СОТ Робочої групи;

підготовка та подання країною чи окремою митною територією (надалі - заявником) меморандуму про зовнішньоторговельний режим країни;

надання заявником відповідей на запитання членів СОТ стосовно меморандуму;

підготовка заявником проектів розкладів поступок стосовно товарів та послуг - основи для переговорів про доступ на ринки товарів та послуг з членами Робочої групи;

проведення переговорів щодо умов вступу (зобов‘язання заявника з правил торгівлі, доступу на ринки товарів та послуг);

підготовка та узгодження звіту Робочої групи;

ухвалення звіту Генеральною Радою;

ухвалення заявником Протоколу про вступ (Рис.1).

3.1.2.1. Подання заявки на вступ до СОТ та створення Робочої групи

Як перший крок держава або незалежна митна територія подає заявку на ім‘я Генерального директора СОТ з висловленням наміру вступити до СОТ відповідно до положень Статті XII Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі. Заявка поширюється серед всіх членів СОТ, а країні надається статус спостерігача.

Статус спостерігача у Генеральні раді надається спочатку на п‘ятирічний період. При цьому представники країни-спостерігача можуть бути присутніми на Конференції міністрів, засіданнях Робочих комісій, груп, допоміжних органів Генеральної ради, за виключенням засідань Комітету з питань бюджету, фінансування та управління. Спостерігач також повинен робити фінансові внески відповідно до Статті VII:2 Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі [1, с.8].

 Заявки на вступ розглядаються Генеральною Радою, яка вирішує питання щодо створення Робочої групи з питань розгляду заявки про вступ країни до СОТ. На цьому етапі обговорення в Генеральній Раді носять загальний характер, і зазвичай Генеральна Рада приймає рішення про створення відповідної Робочої групи.

Метою діяльності Робочої групи є “вивчення заявки про вступ до СОТ згідно Статті XII і представлення Генеральній раді або Конференції міністрів рекомендацій, які можуть включати Протокол про вступ” [31 , с.16].

Членом Робочої групи може стати будь-яка країна-член чи спостерігач при СОТ. Це гарантує прозорість багатосторонньої частини процесу приєднання. Кількісний склад Робочих груп суттєво коливається. Середня їх чисельність становить 40 країн-членів. Так, у 2000 році Робоча група Китаю налічувала 74 члени, а Сейшельських островів – 23 [31, c.16].