special

Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.4. Методологія бухгалтерського обліку

А.4.1. Визначення методології бухгалтерського обліку

Упопередніх розділах розглядалися питання сутності, предмета та методу бухгалтерського обліку. Було визначено загальну теорію, об’єкти, принципи та передумови побудови бухгалтерського обліку; дано загальне визначення методу як способу пізнання предмета, у даному разі — предмета бухгалтерського обліку.

Зауважимо, проте, що науковий рівень пізнання визначається не предметом, а методом, тобто способом пізнання. А основними компонентами процесу пізнання є логіка і методологія. При цьому під логікою розуміють певний порядок руху наукового пізнання, а під методологією — вчення про методи пізнання.

Методологію будь-якої науки поділяють на дві складові: загальну та конкретну. Якщо загальна складова — це діалектика, теорія пізнання, то конкретна — це закони даної (тобто бухгалтерської) науки, особливості пізнання її предмета, тобто — передумови, принципи тощо, які пов’язані між собою згідно з певним порядком, що дає змогу вивчати (досліджувати) предмет.

Саме конкретну складову і потрібно побудувати.

Будь-яка побудова — це насамперед структуризація, розміщення елементів системи. У даному разі елементами системи є принципи методу бухгалтерського обліку. Прийоми здійснюються в часі та просторі. Проте в усіх прийомах наявні принципи двоїстості, вартісного вимірювання та доказовості. Тому побудову загальних схем взаємозв’язку прийомів бухгалтерського обліку, які визначені певними принципами, що формують метод такого обліку, розглядатимемо в контексті доказовості.

Доказовіть є вихідним, оскільки без доказовості про господарський факт — явище або процес — практично обліку не може бути. Наявність доказу є вихідним для усіх прийомів (елементів методу) бухгалтерського обліку.



 

Created/Updated: 25.05.2018